Військо України (журнал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Військо України»

Журнал "Військо України".png


«Військо України»
Тип журнал
Формат А4

Власник Міністерство оборони України
Видавець Центральний друкований орган Міністерства оборони України
Головний редактор Валентин Буряченко[1]
Засновано 1992
Припинення публікацій 2019
Мова українська
Головний офіс 01011, Київ, Україна, вул. Московська, 45/1
Передплатний індекс
(Укрпошта)
74101

Веб-сторінка viysko.com.ua

«Військо України» — часопис, є центральним друкованим органом Міністерства оборони України[2]

Історія створення[ред. | ред. код]

За ініціативою В. Коркодима (Національна гвардія України) на громадських засадах до першої річниці незалежності України вийшов перший номер журналу "Військо України".

В подальшому, починаючи з 1994 року, журнал "Військо України" - Центральний друкований орган Міністерства оборони України.

Головні редактори:

Болотнюк В.А. 1994 - 2004 рр.

Горішняк В.В. 2004 - 2011 рр.

Ярцев В.В. 2011 - 2012 рр.

Клубань О.М. 2012 рік.

Буряченко В.І. 2013 і по теперішній час.

Теми публікацій[ред. | ред. код]

З випусками журналу можливо ознайомитись в архіві на веб-сайті журналу «Військо України».

Зпочатку російської агресії проти України військові журналісти інформували суспільство про події на охопленому війною Донбасі, переваючи поруч з українськими захисниками на передовій, захищали Україну на інформаційному фронті.

Колектив журналу започаткував унікальний спецпроект «Історії українських воїнів». Під загальною редакцією головного редактора Валентина Буряченка вийшли книги «Побратими», «Відчайдухи», «Наші», «Пророцтво Жанни», «Бойправи».

19 грудня 2018 року вийшов фінальний номер журналу «Військо України». Відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» видання припиняє свою діяльність.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]