Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДОРОШЕНКО Дмитро Іванович

ДОРОШЕНКО Дмитро Іванович (псевд. — М.Жученко; 08.04 (27.03).1882—19.03.1951) —історик, держ., громад. та політ. діяч. Небіж П.Я.Дорошенка. Н. в м. Вільно (нині Вільнюс). Походив із бокової гілки старовинного козац.-старшинського роду Дорошенків (Климченків-Дорошенків; див. Дорошенки). Навч. у Варшавському й Петерб. ун-тах. Закінчив Київ. ун-т (1909). У Києві розпочав активну громад. діяльність, спочатку в укр. студентській громаді, співробітничав із рос. та укр. пресою («Украинский вестник», «Рада», «Україна» та ін.). Був чл. Революційної української партії, київ. «Просвіти», Товариства українських поступовців.

1909 переїхав до м. Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ), де працював у комерційній шк. вчителем історії. Співробітничав із Катеринославською губернською вченою архівною комісією, редагував «Летопись ученой архивной комиссии», час. «Дніпрові хвилі» (1910—13), був заст. голови катериносл. «Просвіти». 1913 вернувся до Києва, викладав історію в комерційних школах і працював бібліотекарем Істор. музею, секретарем Українського наукового товариства імені Шевченка. Під час Першої світової війни від 1915 Д. призначено уповноваженим Всерос. союзу міст на Південно-Західному фронті (див. Союзи земств і міст), очолював від. допомоги нас. на окупованих рос. військами землях Галичини й Буковини.

Один із фундаторів Української Центральної Ради, 4—10 берез. 1917 — товариш голови УЦР, заст. губернського комісара Київ. губ. (віце-губернатор). 26 берез. 1917 обрано чл. тимчасового ЦК Союзу українських автономістів-федералістів, із черв. 1917 — чл. Української партії соціалістів-федералістів. У квіт.—серп. 1917 — комісар Тимчасового уряду Галичини та Буковини (з правами генерал-губернатора). 13 серп. 1917 Д. було доручено сформувати новий склад Генерального секретаріату Української Центральної Ради, але принципові розходження з головою УЦР М. Грушевським змусили його відмовитися від головування в уряді. Був призначений губернським комісаром УЦР на Чернігівщині.

За Української Держави — міністр закордонних справ. У жовт. 1918 у Швейцарії Д. провадив переговори з представниками країн Антанти про визнання суверенітету України та надання їй допомоги. Після утворення Директорії УНР — проф. укр. історії в Українському державному Кам’янець-Подільському університеті.

Від 1920 — на еміграції. Активний діяч укр. гетьман. руху (див. Український союз хліборобів-державників). Протягом 1921—51 — проф. Українського вільного університету у Відні, Празі (Чехословаччина), Мюнхені (Німеччина). Проф. Карлового ун-ту в Празі (1926—36), дир. Українського наукового інституту в Берліні (1926—31), проф. Варшавського ун-ту (1936—39). Президент Української вільної академії наук у США (1945—51), проф. колегії св. Андрія у м. Вінніпег (Канада; 1947—50).

Опублікував понад 1000 наук. праць  з  історії  України,  історії к-ри й церкви. Окремі дослідження присвятив М.Костомарову, П.Кулішу, В.Антоновичу та ін. Залишив низку спогадів про діячів укр. нац.-визвол. руху, а також книги: «Мої спогади про недавнє минуле. 1914—1920» (1923—24), «Мої спогади про давно минуле. 1901—1914» (1949).

П. у м. Мюнхен.

Твори

Огляд української історіографії. Прага, 1923; К., 1996; Історія України. 1917–1923 рр., т. 1–2. Ужгород, 1930–32; К., 2002; Нарис історії України, т. 1–2. Варшава, 1932–33; К., 1992; Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу. Б/м, 1940.

Література

Дмитро Дорошенко. В кн.: Вячеслав Липинський. Архів, т. 6. Листи Дмитра Дорошенка до В’ячеслава Липинського. Філядельфія–Пенсильванія, 1973;

• Ульяновська С., Ульяновський В. Дмитро Дорошенко. В кн.: Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. К., 1993;
• Верстюк В.Ф., Осташко Т.С. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998;
• Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції: 1919–1939, ч. 2. К., 1999.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: Т.С. Осташко.; url: http://history.org.ua/?termin=Doroshenko_D; том: 2