Вілбер Норман Крістіансен

Вілбер Норман Крістіансен
Народився	9 серпня 1913(1913-08-09) Мельбурн, Австралія
Помер	26 квітня 2007(2007-04-26) (93 роки)
Країна	Австралія
Діяльність	астроном, викладач університету, електротехнік
Alma mater	Trinity Colleged
Галузь	електротехніка і радіоастрономія
Заклад	Університет Сіднея Лейденський університет Лейденський університет
Членство	Академія наук Австралії Китайська академія наук
Нагороди	член Австралійської академії наукd (1959) Peter Nicol Russell Memorial Medald (1970) David Syme Research Prized (1959)
Вілбер Норман Крістіансен у Вікісховищі

Вілбер Норман Крістіансен (англ. Wilbur Norman Christiansen; 9 серпня 1913 — 26 квітня 2007) — австралійський астроном, член Австралійської АН (1959).

Родився в Мельбурні. Освіту здобув у Мельбурнському університеті. У 1937—1948 працював у дослідницькій лабораторії фірми «Амелгамейтід вайрлесс» (Австралазія), де займався конструюванням направлених антен для радіозв'язку на великих відстанях. У 1948—1960 працював у відділі радіофізики Організації науково-промислових досліджень у Сіднеї. У 1960—1978 — професор електротехніки Сіднейського університету, з 1978 — почесний професор цього університету.

Наукові роботи відносяться до радіоастрономії. У 1949 розробив новий тип багатопроменевого радіоінтерферометра, що має високу кутову роздільність, який складається з лінійно розташованих рухомих параболоїдів; керував будівництвом першої такої системи в Поттс-Хіллі поблизу Сіднея. Згодом сконструював аналогічну хрестоподібну інтерферометричну систему — «хрест Крістіансена». Брав участь у розробці та будівництві радіоінтерферометрів в Вестерборку (Нідерланди), Сен-Мішель (Верхній Прованс, Франція), Пекінської обсерваторії (КНР), у Флерсі (поблизу Сіднея). Використав створені ним радіотелескопи для спостереження з високою роздільною здатністю головним чином випромінювання Сонця. Вивчив джерела дециметрового випромінювання на Сонці, показав, що вони пов'язані з оптичними деталями, причому радіовипромінювання виходить зі щільних областей нижньої корони і має температуру близько декількох мільйонів градусів. Протягом тривалого часу вивчав фонове випромінювання спокійного Сонця, побудував карту радіовипромінювання спокійного Сонця з високою роздільною здатністю, отримав перше підтвердження теоретично передбаченого східно-західного пояскравішання диска. З початку Міжнародного геофізичного року (1 липня 1957) до 1975 керував публікацією щоденних карт сонячного радіовипромінювання. Відразу після виявлення в 1951 Г.Юіном і Е.Перселлом монохроматичного радіовипромінювання нейтрального водню на хвилі 21 см Крістіансен разом із Дж. В.Гіндманом виконав огляд випромінювання водню і отримав перше радіоастрономічну вказівку на існування спіральних гілок в Галактиці.

Голова Австралійського національного комітету з радіонауки (1960—1976), президент Комісії з радіоастрономії Міжнародного союзу радіонаук (1963—1966), віце-президент (1972—1978) і президент (1978—1981) цього союзу, віце-президент Міжнародного астрономічного союзу (1964—1970).

Астероїд 8313 Крістіансен, відкритий 19 грудня 1996 року, названо на честь вченого.

Джерела

• Астронет