Китайська академія наук
| Китайська академія наук | |
|---|---|
| кит. 中国科学院 | |
.jpg) | |
| Тип |
академія наук видавець відкритого доступу[d][1][2] public institution directly owned by State Councild академічна установа[d] |
| Засновано | 1 листопада 1949 |
| Країна |
 КНР[2] |
| Штаб-квартира | Пекін |
| 39°54′34″ пн. ш. 116°19′46″ сх. д. / 39.90960000002777264° пн. ш. 116.32960000002778145° сх. д.Координати: 39°54′34″ пн. ш. 116°19′46″ сх. д. / 39.90960000002777264° пн. ш. 116.32960000002778145° сх. д. | |
| Членство |
ORCID[d][3] W3C[4] Committee on Space Researchd[5] Biodiversity Heritage Library[6] Міжакадемічне партнерствоd[7] Association of Academies and Societies of Sciences in Asiad[8] Міжнародна асоціація академій наук |
| Офіс голови | President of the Chinese Academy of Sciencesd |
| Материнська організація |
Державна рада КНР |
| Дочірня(і) організація(ї) |
близько 150 інститутів |
| Вебсайт: cas.ac.cn | |
 | |
 Китайська академія наук у Вікісховищі | |
Китайська Академія наук — вища наукова організація КНР, провідний центр фундаментальних досліджень в області природничих наук в країні. Раніше мала назву Академіка Синика (англ. Academia Sinica)[9], яка збереглася на Тайвані. У рамках Академії наук було створено велику кількість комерційних структур, наприклад, компанія «Lenovo».
|
Ця стаття містить китайський текст. Без правильної підтримки східно-азійського написання ви можете бачити знаки питання, прямокутники або інші символи замість ієрогліфів. |
Історія[ред. | ред. код]
Китайська академія наук (кит.: 中国科学院) була створена 1 листопада 1949 року в Пекіні.
У травні 1977 року на базі Відділення філософії та суспільних наук КАН була створена Академія суспільних наук КНР (АОН КНР, КАОН). Керує Академією наук президент Лу Юнсян, виконавчим віце-президентом є Бай Чуньлі. Директор з фундаментальних наук — Чжан Цзе.
Сьогодення[ред. | ред. код]
Сьогодні КАН є найбільшою на планеті науковою організацією, до складу якої входять 114 НДІ, 3 університети, 12 філій, понад 130 лабораторій та інженерних центрів[10]. Усього АН КНР об’єднує більше ніж 1000 різних наукових центрів і лабораторій по всій країні, понад 85% великих наукових об’єктів Китаю (Пекінський електронно-позитронний колайдер, Експериментальний удосконалений надпровідний ТОКАМАК HL-2M[en], Шанхайський пристрій синхротронного випромінювання[en], Великий багатоцільовий спектроскоп для спостереження великих районів неба[en] та ін.)[11]. АН КНР видає 267 наукових журналів, сховище наукових даних перевищує 150ТБ. У складі АН КНР налічується понад 71000 наукових співробітників і 64 000 аспірантів.
Довготривалою стратегією розвитку АН КНР є комбінування досліджень й освіти, а також міждисциплінарного й міжгалузевого співробітництва в царині інновацій. Зараз учені АН КНР реалізують 40% тих задумів, що фінансуються Національним фондом природничих наук Китаю[en], та майже 22% ключових наукових проєктів у межах Національної програми фундаментальних досліджень. Ще в 1986 році в Китаї з’явився державний документ – «Програма 863» (Національна програма з досліджень та розробок в сфері високих технологій)[12]. Згодом, в 1997 році був прийнятий інший документ – «Проект 973[zh]» (Національна програма з розвитку основних фундаментальних досліджень)[13].
Структура[ред. | ред. код]
КАН включає в себе п'ять відділень:
- Відділення математичних наук;
- Відділення фізичних наук;
- Відділення хімічних наук;
- Відділення наук про Землю;
- Відділення технічних наук.
Всього в структурі Академії наук КНР налічується 84 заклади (Науково-дослідні інститути), один університет (Науково-технічний університет Китаю), а також аспірантура при Академії наук.
Філії[ред. | ред. код]
Філії КАН розташовані в наступних містах: Пекін, Шеньян, Чанчунь, Шанхай, Нанкін, Хефей, Ухань, Гуанчжоу, Ченду, Нінбо, Куньмін, Сіань, Ланьчжоу і в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі.
Дослідницька діяльність[ред. | ред. код]
У серпні 2010 року у видавництві «Сіньхуа» був опублікований «Щорічник Академії наук КНР», ISBN 978-7-03-028950-6), а в також доповідь про науку в КНР в 2010 році.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Саттон К., Субер П. Society Open Access Research (SOAR) Catalog — 2007.
- ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ https://orcid.org/members/001G000001C8dNCIAZ-national-sciences-library-chinese-academy-of-science
- ↑ https://www.w3.org/Consortium/Member/List
- ↑ https://cosparhq.cnes.fr/about/members/national-scientific-institutions/
- ↑ https://about.biodiversitylibrary.org/about/bhl-consortium/
- ↑ https://www.interacademies.org/network/member-academies
- ↑ http://aassa.asia/member/academies.php
- ↑ Academia Sinica
- ↑ Кіктенко В. Основні віхи розвитку Академії наук КНР: до 70-річного ювілею. sinologist. 14 квітня 2020. Архів оригіналу за 16 Квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
- ↑ 23 проекта Китая, которые изменят мир | Институт Эволюционной Экономики. iee.org.ua. Архів оригіналу за 16 Квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ http://www.uscc.gov/researchpapers/2009/Research_Report_on Chinese _High_Tech_Industries.pdf
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 Квітня 2021. Процитовано 16 Квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
