Радіоастрономія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Й.С. Шкловський вперше в СРСР прочитав курс радіоастрономії (1953—54 рр.)

Радіоастрономія — розділ астрономії, що вивчає космічні об'єкти шляхом дослідження їх електромагнітного випромінювання в діапазоні радіохвиль. Радіоастрономія виникла в 30-х роках 20-го століття разом з появою перших радіотелескопів.

Ще в кінці XIX століття висловлювались припущення про існування радіовипромінювання Сонця. Однак космічне радіовипромінювання вперше виявив лише в кінці 1931 американський вчений Карл Янський. У 1942 було виявлено радіовипромінювання Сонця, 1945 — Місяця, 1946 відкрили перше дискретне джерело радіовипромінювання в сузір'ї Лебедя [1]. Інтенсивний розвиток радіоастрономії пов'язаний з розробкою у другій половині XX століття чутливих приймачів радіосигналів і побудовою великих антенних систем, що дало змогу сконструювати досконалі радіотелескопи. Радіоджерелами є галактики, хмари іонізованого (НІІ) і нейтрального (НІ) водню, емісійні туманності, Сонце та інші радіозорі, планети Сонячної системи — об'єкти, відомі астрономам, а також раніше зовсім невідомі — радіогалактики, квазари, реліктове випромінювання, пульсари тощо.

Залежно від об'єктів дослідження радіоастрономія умовно ділиться на галактичну та метагалактичну. Радіовипромінювання космічних об'єктів може мати теплову природу або визначатись нерівноважними процесами в космічній плазмі, зокрема магнітогальмівним (синхротронним) випромінюванням. Джерелами теплового радіовипромінювання є, наприклад, планети Сонячної системи, хмари НІІ, емісійні туманності. Магнітогальмівне випромінювання спостерігається у квазарів, радіогалактик, залишків наднових зір та інших об'єктів, воно завжди поляризоване. Спектр космічного радіовипромінювання, крім неперервного, може бути і лінійчастим. Джерела радіоліній — міжзоряний водень і щільні хмари дифузної матерії в нашій та інших галактиках.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Його було 1954 ототожнено з віддаленою галактикою

Джерела[ред.ред. код]