Вільгельм Буссе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Буссе
нім. Wilhelm Buße
Народився 20 березня 1878(1878-03-20)
Берлін, Німецька імперія
Помер 9 грудня 1965(1965-12-09) (87 років)
Кіль, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання  Контр-адмірал до розпорядження
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Столітня медаль
Столітня медаль
Медаль Червоного Хреста (Пруссія)
Медаль Червоного Хреста (Пруссія)
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Командорський хрест Ордену Спасителя
Командорський хрест Ордену Спасителя
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Османие 4 ступеня
Орден Османие 4 ступеня
Орден Меджида 3 ступеня
Орден Меджида 3 ступеня
Медаль «Імтияз»
Медаль «Імтияз»
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Великий офіцер ордена «Святий Олександр»
Великий офіцер ордена «Святий Олександр»
Командор ордена «Святий Олександр»
Командор ордена «Святий Олександр»
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП

Вільгельм Буссе (нім. Wilhelm Buße; 20 березня 1878, Берлін — 9 грудня 1965, Кіль) — німецький військово-морський і державний діяч, контрадмірал крігсмаріне (1 червня 1940), обергенераларбайтсфюрер[1] Імперської служби праці (1943).

Біографія[ред. | ред. код]

7 квітня 1897 року вступив на флот кадетом. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Штайн» і у військово-морському училищі. Служив на крейсерах і броненосцях берегової оборони. У 1902-03 роках перебував у відрядженні в Австралії, в 1904 році — в Гонконзі. З жовтня 1906 року командував міноносцями, з 4 січня 1911 року — 6-ю півфлотилією. Учасник Першої світової війни, з 5 листопада 1914 року — начальник штабу Середземноморської дивізії і німецький начальник штабу турецького ВМФ, одночасно з 1 квітня 1915 року — начальник Адмірал-штабу Османського ВМФ. З 7 листопада 1915 року — офіцер Адмірал-штабу при 4-й і 6-й турецьких арміях, командир річкової флотилії на Тигрі і Євфраті. З 15 листопада 1916 року — офіцер Адмірал-штабу при штабі генерал-фельдмаршала Августа фон Макензена і командувач болгарським ВМФ. З 25 травня 1917 року — начальник відділу Адмірал-штабу. 7 березня 1919 року включений до складу військово-морської комісії з перемир'я. 29 серпня 1920 року звільнений у відставку.

В 134 році очолив судове управління Імперської служби праці. Найстаріший співробітник ІСП. 29 березня 1936 року балотувався в рейхстаг, але не був обраний. 19 липня 1939 року повернувся на службу і 12 жовтня 1940 року очолив Імперський союз німецьких моряків. З 27 листопада 1941 року — депутат рейхстагу, замінив на цій посаді Рудольфа Гесса. 8 травня 1945 року заарештований британською владою. 18 квітня 1947 року звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Сертифікат кавалера Хреста Воєнних заслуг 2-го класу.

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
  • Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849—1945 Band 1: A-G (Ackermann bis Gygas), Osnabrück 1988, ISBN 3-7648-2480-8, S. 194—196.
  • Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933—1945. Ein biographisches Handbuch. Unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924. Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4.
  • Erich Stockhorst: 5000 Köpfe. Wer war was im 3. Reich. 2. Auflage. Arndt, Kiel 2000, ISBN 3-88741-116-1.
  • Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine, Hrsg.: Marinekabinett, Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 5.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Еквівалент генерал-лейтенанта вермахту.