Вільгельм Буссе
Вільгельм Буссе | |
---|---|
нім. Wilhelm Buße | |
Народився | 20 березня 1878 Берлін, Німецький Райх |
Помер | 9 грудня 1965 (87 років) Кіль, ФРН |
Країна | Німеччина |
Діяльність | політик |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна |
Посада | депутат рейхстагу Третього рейхуd |
Військове звання | Контр-адмірал до розпорядження |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Нагороди | |
Вільгельм Буссе (нім. Wilhelm Buße; 20 березня 1878, Берлін — 9 грудня 1965, Кіль) — німецький військово-морський і державний діяч, контрадмірал крігсмаріне (1 червня 1940), обергенераларбайтсфюрер[1] Імперської служби праці (1943).
7 квітня 1897 року вступив на флот кадетом. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Штайн» і у військово-морському училищі. Служив на крейсерах і броненосцях берегової оборони. У 1902-03 роках перебував у відрядженні в Австралії, в 1904 році — в Гонконзі. З жовтня 1906 року командував міноносцями, з 4 січня 1911 року — 6-ю півфлотилією. Учасник Першої світової війни, з 5 листопада 1914 року — начальник штабу Середземноморської дивізії і німецький начальник штабу турецького ВМФ, одночасно з 1 квітня 1915 року — начальник Адмірал-штабу Османського ВМФ. З 7 листопада 1915 року — офіцер Адмірал-штабу при 4-й і 6-й турецьких арміях, командир річкової флотилії на Тигрі і Євфраті. З 15 листопада 1916 року — офіцер Адмірал-штабу при штабі генерал-фельдмаршала Августа фон Макензена і командувач болгарським ВМФ. З 25 травня 1917 року — начальник відділу Адмірал-штабу. 7 березня 1919 року включений до складу військово-морської комісії з перемир'я. 29 серпня 1920 року звільнений у відставку.
В 1934 році очолив судове управління Імперської служби праці. Найстаріший співробітник ІСП. 29 березня 1936 року балотувався в рейхстаг, але не був обраний. 19 липня 1939 року повернувся на службу і 12 жовтня 1940 року очолив Імперський союз німецьких моряків. З 27 листопада 1941 року — депутат рейхстагу, замінив на цій посаді Рудольфа Гесса. 8 травня 1945 року заарештований британською владою. 18 квітня 1947 року звільнений.
- Столітня медаль (22 березня 1897)
- Орден «Османіє» 4-го ступеня (Османська імперія)
- Орден Святої Анни 3-го ступеня (Російська імперія; 17 вересня 1907)
- Орден Червоного орла 4-го класу з короною
- орден (26 липня 1908)
- корона (6 травня 1914)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, офіцерський хрест (Королівство Італія; 7 лютого 1914)
- Орден Спасителя, командорський хрест (Грецьке королівство; 9 червня 1914)
- Орден Меджида 3-го ступеня (Османська імперія; 14 липня 1914)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Срібна медаль «Імтияз» з шаблями (Османська імперія; 12 березня 1915)
- Медаль Червоного Хреста (Пруссія) 3-го класу
- Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 3-го ступеня
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (14 травня 1917)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років; 1 квітня 1920)
- Пам'ятний хрест Ангальтської служби праці зразка 1932 року (20 серпня 1935)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (5 червня 1936)
- Орден «Святий Олександр» (Третє Болгарське царство)
- командорський хрест (27 серпня 1937)
- великий офіцерський хрест (25 вересня 1940)
- Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1939)
- Медаль «За Атлантичний вал» (25 вересня 1940)
- Хрест Воєнних заслуг
- 2-го класу (30 січня 1941)
- 2-го класу з мечами
- 1-го класу з мечами (1 вересня 1944)
- Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
- Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849—1945 Band 1: A-G (Ackermann bis Gygas), Osnabrück 1988, ISBN 3-7648-2480-8, S. 194—196.
- Joachim Lilla, Martin Döring, Andreas Schulz: Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933—1945. Ein biographisches Handbuch. Unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab Mai 1924. Droste, Düsseldorf 2004, ISBN 3-7700-5254-4.
- Erich Stockhorst: 5000 Köpfe. Wer war was im 3. Reich. 2. Auflage. Arndt, Kiel 2000, ISBN 3-88741-116-1.
- Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine, Hrsg.: Marinekabinett, Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 5.
- ↑ Еквівалент генерал-лейтенанта вермахту.
- Народились 20 березня
- Народились 1878
- Уродженці Берліна
- Померли 9 грудня
- Померли 1965
- Померли в Кілі
- Контр-адмірали крігсмаріне
- Члени НСДАП
- Нагороджені Столітньою медаллю
- Кавалери ордена Османіє 4 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 3 ступеня
- Кавалери ордена Червоного орла 4-го ступеня
- Офіцери ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Командори ордена Спасителя
- Кавалери ордена Меджида 3 ступеня
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «Імтияз»
- Нагороджені медаллю Червоного Хреста (Пруссія)
- Кавалери ордена «За військові заслуги» 3-го ступеня (Болгарія)
- Кавалери ордена дому Гогенцоллернів
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Пруссія)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Великі офіцери ордена «Святий Олександр»
- Командори ордена «Святий Олександр»
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Члени Фрайкору
- Капітани-цур-зее Рейхсмаріне
- Службовці Імперської служби праці
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Депутати рейхстагу (Третій Рейх)
- Нацистська пропаганда