Август фон Макензен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Август фон Макензен
нім. August von Mackensen
General Feldmarschall August Von Mackensen (cropped).png
Народився 6 грудня 1849(1849-12-06)[1][2][…]
Троссін, Північна Саксонія, Саксонія
Помер 8 листопада 1945(1945-11-08)[1][2][…] (95 років)
Habighorstd, Ешеде, Целле, Люнебург[d], Провінція Ганновер, Британська зона окупації Німеччини
Підданство Прапор Німеччини (1871—1918, 1933—1935) Німецька імперія
Діяльність офіцер, військовий керівник
Знання мов німецька[1]
Учасник Перша світова війна
Членство Corps Agronomia Hallensis zu Göttingend
Роки активності з 1869
Військове звання Генерал-фельдмаршал
Діти Еберхард фон Маккензен і Ганс Георг фон Макензен
Нагороди
Великий хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Генріха Лева
Орден «За заслуги» (Баварія)
Великий хрест ордена Альберта (Саксонія)
Командорський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Командорський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Офіцерський хрест ордена Альберта (Саксонія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Столітня медаль
Орден дому Ліппе
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Червоного орла 2-го ступеня
Орден Червоного орла 3-го ступеня Орден Червоного орла 4-го ступеня
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
PRU Order of Crown ribbon.svg PRU Order of Crown ribbon.svg PRU Order of Crown ribbon.svg
Орден Османие 1 ступеня
Орден Османіє 2 ступеня
Орден Корони (Вюртемберг)
Орден Філіппа Великодушного
Кавалер Великого хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
Командорський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
Командорський хрест 1-го класу ордена Білого Сокола
Орден Грифона (Мекленбург)
Орден Меджида 1 ступеня
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден «За заслуги» (Вальдек)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Орден Чорного орла
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер ордена «За військові заслуги» (Болгарія)
Командорський хрест 1-го класу Військового ордена Святого Генріха
Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Орден Слави (Османська імперія)
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Почесний хрест (Ройсс)
Єрусалимський хрест
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Ганзейський Хрест (Бремен)
Ганзейський Хрест (Любек)
Галліполійська зірка
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
IMDb ID 0902652

Август фон Макензен (нім. August von Mackensen, 18491945) — німецький військовий діяч, генерал-фельдмаршал. Уславився під час Першої світової війни, коли здобув ряд перемог (Танненберг, Горлицький прорив). Користувався великою популярністю у післявоєнний Німеччині.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї управителя поміщицького маєтку в Саксонії.

У німецькому війську служив з 1869 року. Учасник франко-прусської війни 1870-1871 років. Після війни служив у кавалерії. Із 1876 року — ад'ютант 1-ї кавалерійської бригади в Кенігсберзі, з 1880 року — офіцер Генерального штабу, з 1887 року — командир кавалерійського ескадрону, із 1888 року — заступник начальника штабу 4-ї кавалерійської дивізії.

У 1891-1893 роках був ад'ютантом начальника Генерального штабу генерала Шліффена. У 1894 році очолив елітний 1-й Лейб-гусарський кавалерійський полк. Пізніше став флігель-ад'ютантом кайзера Вільгельма ІІ. Із 1900 року командував кавалерійською бригадою, із 1903 року — 36-ю дивізією.

У 1908 році був призначений командиром 17-го армійського корпусу у Східній Пруссії. На цій прсаді Макензен зустрів початок Першої світової війни.

У серпні 1914 року на чолі свого корпусу взяв участь у битві при Гумбіненні. Під час цього бою корпус Макензена невдало атакував російські війська генерала Ренненкампфа і відступив з великими втратами. У битві під Танненбергом Макензен діяв рішуче і розгромив російський 6-й армійський корпус і замкнув кільце оточення над 2-ю армією генерала Самсонова.

8 жовтня 1914 року Макезен очолив ударну групу із 17-го, 20-го і Зведеного армійських корпусів. Ця група невдало намагалася наступати на Варшаву.

Із 11 листопада 1914 року — командувач 9-ї німецької армії. На чолі неї брав участь у наступі на Лодзь.

Із 16 квітня 1915 року — командувач 11-ї армії. Прорвав російський фронт біля Горлиці і за кілька тижнів витіснив росіян із Галичини, захопив Перемишль та Львів.

5 липня 1915 року очолив групу армій «Макензен». На цій посаді відзначився у 1916 році, коли захопив більшу частину території Румунії. Із 11 травня 1918 року командував німецькими окупаційними військами в Румунії.

Після поразки Німеччини Макезен був інтернований союзниками. Лише в кінці 1919 року він повернувся в Німеччину, де вийшов у відставку.

Був дуже популярний у післявоєнній Німеччині. Нацисти називали його національним героєм, але сам Макензен всіляко дистанціювався від режиму Гітлера. Написав мемуари.

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]


  • Михайло Омелянович-Павленко. Спогади командарма (1917 — 1920). Київ. — Темпора. 2007. — 550 с.
  • Wilhelm Renner: Feldmarschall von Mackensen – Ein Lebens- und Charakterbild, 1915
  • Hans Henning von Grote: Der Husarenfeldmarschall – Leben und Schicksal Augusts von Mackensen, 1941
  • Wolfgang Foerster (Hg): Mackensen Briefe und Aufzeichnungen, Bibliographisches Institut AG, Leipzig 1938
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Franz Uhle-Wettler: Der Krieg: Gestern – heute – und wie morgen?, Ares-Verlag, Graz 2014. S. 145 f.