Вільгельм Йордан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Йордан
нім. Wilhelm Jordan
Народився 1 березня 1845(1845-03-01)[1]
Елльванген
Помер 17 квітня 1899(1899-04-17)[1] (54 роки)
Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Поховання Herrenhäuser Friedhofd[2]
Країна  Королівство Вюртемберг
Діяльність математик, викладач університету, географ
Галузь геодезія і математика
Знання мов німецька[3]
Заклад Штутгартський університет, Ганноверський університет і Університет Карлсруе
Членство Леопольдина
Посада професор

Вільгельм Йордан (нім. Wilhelm Jordan; 1 березня 1841(18410301), Ельванген — 17 квітня 1899, Ганновер) — німецький геодезист.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1868 році був призначений професором геодезії в Політехнікумі в Карлсруе.

У 1873—1874 роках брав участь в експедиції Гергарда Рольфса, який досліджував Лівійську пустелю; за підсумками опублікував працю «Фізична географія та метеорологія Лівійської пустелі» (нім. Physische Geographie und Meteorologie der Libyschen Wüste; Кассель, 1876).

З 1873 року — співредактор періодичного видання з геодезії «Zeitschrift für Vermessungswesen». Опублікував також монографію «Німецька геодезія» (нім. Das deutsche Vermessungswesen; Штутгарт, 1880, разом із Карлом Штеппесом), «Довідник з геодезії» (нім. Handbuch der Vermessungskunde; 4 вид., Штутгарт, 1893) та інші.

З 1881 року — професор Ганноверської вищої технічної школи.

Займався також і математикою — в цій області відомий модифікацією методу Гауса, що отримала назву метод Гаусса — Йордана (часто невірно називають методом Гауса — Жордана).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]