Штутгартський університет
Штутгартський університет (нім. Universität Stuttgart) — державний університет в місті Штутгарт, земля Баден-Вюртемберг, Німеччина, який користується міжнародним визнанням в галузі технічних та природничих дисциплін. Установа входить до об'єднання найпрестижніших технічних університетів Німеччини TU9.

Заснування університету в розташованому неподалік Тюбінгені у 1477 році Еберхардом Бородатим, тодішнім графом Вюртемберга-Ураха і пізнішим герцогом Вюртемберга, спочатку перешкодило заснуванню ще одного університету в Штутгарті. Крім того, незважаючи на зміну резиденції у 1495 році, Тюбінгенський університет імені Еберхарда Карла не був згодом перенесений до Штутгарта, на відміну, наприклад, від Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана (спочатку Інгольштадт, потім Ландсхут).
Уже наприкінці XVIII століття у Штутгарті протягом кількох років існував університет, коли Вища школа Карла, заснована в 1770 році, була підвищена до статусу університету в 1781 році. Проте в 1794 році, за герцога Людвіга Ойгена, його знову було розпущено. Карлова школа готувала передусім юристів для виконання суверенних земельних завдань, а також медиків для вюртемберзької армії. Одним із найвідоміших студентів був Фрідріх Шиллер, який навчався в Карловій школі з 1773 по 1780 рік, здобуваючи освіту військового лікаря.
Сучасний університет бере свій початок від заснування об'єднаної школи мистецтв, реального навчання та ремесел у 1829 році за правління Вільгельма I Вюртемберзького. При цьому Реальну школу (тип середньої школи), засновану у 1796 році, розширили декретом від 27 березня 1829 року, додавши школу мистецтв і ремесел, яка розпочала свою роботу 26 жовтня 1829 року з 34 учнями (серед них Крістіан Фрідріх фон Лайнс).[18] У 1832 році було проведено поділ на школу ремесел, школу мистецтв (сьогоднішня Державна академія образотворчих мистецтв Штутгарта) та реальну школу (сьогоднішня гімназія Фрідріха-Ойгена).[19] У січні 1840 року Школа ремесел отримала статус Політехнічної школи[18]. У 1864 році відбувся переїзд з Кьонігштрассе 12 до нової головної будівлі, зведеної Йозефом фон Егле біля міського саду Штутгарта (сьогоднішній ректорат на Кеплерштрассе 7). Відповідно до зростаючого значення інженерних наук та пов'язаної з цим академізації навчання, Політехнічна школа у жовтні 1876 року стала Політехнічним інститутом, а у 1890 році — Технічним університетом.[18] Своїм офіційно існуючим з 1882 року предметом викладання електротехніка заклад завдячує Вернеру фон Сіменсу (1816–1892).[20] У 1900 році Вільгельм II Вюртемберзький надав право присудження наукового докторського ступеня з технічних і природничих дисциплін. З грудня 1905 року жінки були допущені до навчання в Штутгартському технічному університеті.[21]
- 1967–1969: Фріц Леонхардт (1909–1999), Інститут твердих конструкцій
- 1969–1971: Хайнц Бленке (1920–1996), Інститут хімічної технології процесів
- 1971–1980: Карл Хайнц Хункен (1919–2011), Інститут міського водного господарства та управління якістю води
- 1980–1986: Гартмут Цвікер (1924–1986), Інститут досліджень плазми
- 1987–1990: Франц Еффенбергер (1930–2024), Інститут органічної хімії
- 1990–1992: Юрген Гізеке (1932–2024), Інститут моделювання водних та екологічних систем
- 1992–1996: Гайде Циглер (* 1943), Інститут літературних досліджень
- 1996–2000: Гюнтер Прітшов (1939–2021), Інститут систем керування верстатами та виробничим обладнанням
- 2000–2006: Дітер Фрітч (* 1950), Інститут фотограмметрії
- 2006–2024: Вольфрам Рессел (* 1960), Інститут дорожнього та транспортного машинобудування
- з жовтня 2024 року: Пітер Міддендорф (* 1971), Інститут проектування літаків[22]
- Факультет 1: архітектури та містобудування
- Факультет 2: будівельних і інженерних наук
- Факультет 3: хімії
- Факультет 4: гео- і біотехнологій
- Факультет 5: інформатики, електротехніки та інформаційних технологій
- Факультет 6: аерокосмічної промисловості і геодезії
- Факультет 7: машинобудування
- Факультет 8: математики і фізики
- Факультет 9: філософсько-історичний
- Факультет 10: менеджменту, економічних і соціальних наук
- Макс Ай
- Готтліб Даймлер
- Юнібальд Камм
- Карл Майбах
- Фредерік Тобен
- Ернст Гайнкель
- Фрідріх Карл Генкель[de]
- Горст Штермер
- ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ а б https://www.ripe.net/membership/indices/data/de.belwue.html
- ↑ https://www.lobbyfacts.eu/datacard/universität-stuttgart?rid=048350822718-31
- ↑ Statistisches Bundesamt Deutschland - GENESIS-Online
- ↑ https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
- ↑ https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
- ↑ https://www.ddv.de/universitaet-stuttgart.html
- ↑ https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
- ↑ https://web.archive.org/web/20190714135243/https://www.coar-repositories.org/community/members-and-partners-by-country/
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://idw-online.de/de/institution80
- ↑ https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
- ↑ Our Members / Tier 4
- ↑ https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
- ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
- ↑ https://web.archive.org/web/20240407191925/https://www.icde.org/members-community/
- ↑ Jürgen Joedicke: Architekturlehre in Stuttgart. Von der Real- und Gewerbeschule zur Universität. In: Universität Stuttgart Reden und Aufsätze. 46, Universitätsbibliothek Stuttgart, Stuttgart, S. 17.
- ↑ а б в Das 50 jährige Jubiläum der Technischen Hochschule zu Stuttgart. In: Deutsche Bauzeitung. 13. Jahrgang, Kommissions-Verlag von Ernst Toeche, Berlin.
- ↑ Geschichte des FEG Abschnitt (1.2.3.) 1818–1832: Innovation und Improvisation, abgerufen am 23. Juni 2017.
- ↑ Lehrstuhl für Elektrotechnik an der technischen Hochschule in Stuttgart. In: Vermischtes. Centralblatt der Bauverwaltung, Nr. 17, 29. April 1882, S. 147–148. Auf Digital.ZLB.de, abgerufen am 2. November 2019.
- ↑ Petra Mayerhofer: „Es gibt Leute, die stellen sich unter einer Studentin ein ganz merkwürdiges Ungetüm vor.“ Die Anfänge des Frauenstudiums an der Technischen Hochschule Stuttgart. In: Gabriele Hardtmann, Nicola Hille (Hrsg.): Die Anfänge des Frauenstudiums in Württemberg. Erste Absolventinnen der TH Stuttgart. Steiner, Stuttgart 2014, ISBN 978-3-515-10656-6, S. 39–93.
- ↑ Neuer Rektor der Universität Stuttgart gewählt. Universität Stuttgart (нім.). 27 травня 2024. Процитовано 08 листопада 2025.

