Вільгельм Райн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Райн
нім. Wilhelm Rhein
Народився 10 березня 1887(1887-03-10)
Радунь, Ґміна Хощно, Хощенський повіт, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща
Помер 24 липня 1964(1964-07-24) (77 років)
Дюссельдорф, ФРН
Діяльність офіцер, підводник
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Контр-адмірал до розпорядження
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Вільгельм Райн (нім. Wilhelm Rhein; 10 березня 1887, Радун24 липня 1964, Дюссельдорф) — німецький офіцер, контрадмірал крігсмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

3 квітня 1907 року вступив на флот. Учасник Першої світової війни. З 15 березня 1917 року — командир підводного човна SM UB-24, з 23 квітня по 25 серпня 1917 року — SM UB-16, з 8 серпня 1917 по 21 квітня 1918 року — SM UB-30, з 16 квітня по 11 листопада 1918 року — SM UB-112. Всього за час бойових дій потопив 22 кораблі загальною водотоннажністю 28 929 тонн і пошкодив 3 кораблі загальною водотоннажністю 13 967 тонн. Після демобілізації армії залишений на флоті. 30 червня 1935 року вийшов у відставку.

24 серпня 1939 року переданий в розпорядження крігсмаріне і призначений начальником штабу командувача береговою обороною Східної Пруссії та укріпленнями Піллау. З 26 вересня 1939 року — начальник штабу представника ВМС в Данцигу, з 18 грудня 1939 по червень 1940 року — Головного управління морських озброєнь ОКМ. З 22 серпня 1940 року — представник верфей у Франції. З 20 жовтня 1940 року — знову начальник штабу Головного управління морських озброєнь ОКМ. З 1 вересня 1942 по 8 травня 1945 року — начальник начальник групи досліджень, винаходів і патентування Головного управління морських озброєнь ОКМ.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]