Вільшанка (притока Великої Висі)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вільшанка | |
|---|---|
| Витік | у селі Вільшанка |
| • координати | 48°38′06″ пн. ш. 31°05′13″ сх. д. / 48.63500° пн. ш. 31.08694° сх. д. |
| Гирло | Велика Вись |
| • координати | 48°45′43″ пн. ш. 30°58′40″ сх. д. / 48.76194° пн. ш. 30.97778° сх. д. |
| Похил, м/км | 2,9 |
| Басейн | Південного Бугу |
| Країни: | |
| Довжина | 20 км |
| Площа басейну: | 90,8 км² |
Вільшанка[1][2][3] — річка в Україні у Новоархангельському районі Кіровоградської області. Ліва притока річки Великої Висі (басейн Південного Бугу).
Довжина річки 20 км, похил річки 2,9 м/км площа басейну водозбіру 90,8 км [4], найкоротша відстань між витоком і гирлом — 16,23 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,23 [3]. Формується багатьма струмками та загатами[1][2][3].
Бере початок у селі Вільшанка. Тече переважно на північний захід через села Покровку, Кальниболото і впадає у річку Велику Вись, ліву притоку річки Синюхи.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Кіндратівка.
- У селі Кальниболото біля гирла річку перетинає автошлях Т 1206[3] (автомобільний шлях територіального значення в Кіровоградській області. Проходить територією Новоархангельського та Новомиргородського районів через Новоархангельськ — Петроострів — Новомиргород. Загальна довжина — 83,3 км.).
- У XX столітті на річці існували молочно-, птице-тваринні ферми (МТФ, ПТФ), водокачки, газгольдери та газові свердловини[2], а у XIX столітті — водяні та вітряні млини[1].
- ↑ а б в Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVI, лист: 9. Показаны территории: Киевской губернии, Подольской губернии, Херсонской губернии.
- ↑ а б в Топографічна карта Главного штабу М-36-110. Тальне. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ а б в г Річка Вільшанка на Google.Maps
- ↑ «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 63. — (№ 940).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 110 (Вільшанка № 2)
|
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |