Вільям Абнер Едді
Вільям Абнер Едді | |
---|---|
William Abner Eddy | |
![]() Вільям А. Едді із повітряним змієм. | |
Народився | 28 січня 1850![]() |
Помер | 26 грудня 1909 (59 років)![]() |
Поховання | Моравський цвинтарd[1] |
Країна | ![]() |
Національність | американець |
Діяльність | Фотограф, бухгалтер, журналіст |
Відомий завдяки | Метеорологічні та інші дослідження, а також аерофотозйомка з допомогою повітряних зміїв. |
Alma mater | Чиказький університет |
У шлюбі з | Синтія С. Гаґґінс |
Діти | Маргарет Едді |
Автограф | ![]() |
Вільям Абнер Едді (англ. William Abner Eddy; 28 січня 1850 — 26 грудня 1909[2]) — американський бухгалтер та журналіст, який став відомим завдяки своїм метеорологічним експериментам із повітряними зміями.
Вільям А. Едді народився в заможній сім'ї у місті Нью-Йорк. Його батько був священиком.[3] Вільям вперше зацікавився повітряними зміями ще у ранньому віці: коли йому було 15 років, він успішно прив'язав ліхтар до шестикутного змія. Після завершення навчання й випуску із Чиказького університету, він повернувся до Нью-Йорка, де невдовзі став бухгалтером в редакції газети New York Herald. В 1887 році він одружився із Синтією С. Гаґґінс (1856–1922[2]) і вони разом переїхали до міста, розташованого неподалік — м. Байонн, штат Нью-Джерсі, де на той час вже проживала двоюрідна сестра Вільяма.[3] Дочка подружжя Едді — Маргарет — народилася 11 січня 1888 року в Нью-Йорку.[2]
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Margaret_Eddy_with_her_father%27s_kites.jpg/220px-Margaret_Eddy_with_her_father%27s_kites.jpg)
Складається враження, що цікавість Едді до повітряних зміїв поновилася після того, як до нього дійшла інформація про нещодавній прогрес на цьому поприщі. У 1883 році Дуглас Арчібальд використав зміїв для вимірювання різниці швидкостей повітряних потоків. Александр Мак-Едай повторив експерименти Бенджаміна Франкліна з використанням повітряних зміїв із електрометром. У 1887 році до Едді дійшли слухи про повітряних зміїв Вудбріджа Девіса, якими можна було керувати з землі. Беручи за основу відомості про безхвостих повітряних зміїв у формі діаманта, звичних для острова Ява, він спробував додати до їх конструкції деталі, яких не вистачало. В стандартних «діамантових» зміях хвости були потрібні для стабілізації, але ставали проблематичними коли треба було з'єднати декілька таких зміїв для досягнення більшої висоти. Едді вирішив додати поперечну дугову перетинку, а також — дірку на перетині напрямних планок. У 1893 році на Всесвітній виставці він отримав можливість роздобути автентичного малайського повітряного змія, що й надихнуло його на подальші вдосконалення і привело до створення того, що зараз відомо під назвою «діамантовий повітряний змій Едді» (англ. "diamond Eddy kite").
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/21/US646375.png/220px-US646375.png)
Він також покращив метод з'єднування окремих зміїв. Раніше кожного змія треба було прив'язувати до попереднього. Натомість, він використав окрему, загальну для всіх мотузку, з якої відходили розгалуження до окремих повітряних зміїв.
Публікація значень повітряних температур, заміряних Вільямом Едді за допомогою його повітряних зміїв, привернула увагу Американського метеорологічного товариства. У 1894 році він прийняв запрошення долучитися до роботи метеорологічної обсерваторії Blue Hill. Він розв'язав технічні проблеми обсерваторії, тим самим зробивши значний внесок у її репутацію.
30 травня 1895 року Едді виконав перший аерофотознімок в історії Америки. Це відбулося через 37 років після першого знімку, виконаного Надаром із повітряної кулі, і через 7 років після фотознімків Артура Батута, виконаних з повітряних зміїв. Едді ще більше вдосконалив техніку Батута, і навіть експериментував із телефонією[4] та з дзеркалами[5], використовуючи при цьому повітряних зміїв.
Газета New York Times регулярно доповідала про цікаві випадки з Едді, його плани та результати роботи. Наприклад, у 1897 році вийшла цікава стаття про те, як дитячі забави втручаються в його експерименти в нічні години.[6] У 1898 році він сподівався стати в пригоді військово-морським силам під час іспансько-американської війни.[7] В день Різдва 1900 року він визначив, що дикі качки на узбережжі летіли зі швидкістю 76 км/год на висоті у 460 м.[8] В 1908 році Едді виконав декілька аерознімків зі свого повітряного змія, щоб дізнатися, хто ж вкрав морозиво із його заднього ґанку; на одному зі знімків було чітко видно двох чоловіків, що поїдали здобуте.[3]
Наукова значимість вдосконалень повітряних зміїв, виконаних Вільямом А. Едді, була короткочасною, оскільки вже незабаром Лоуренс Гарґрейв винайшов повітряного змія у формі коробки. Та незважаючи на це, ще через рік після смерті винахідника, ланцюжок із десяти повітряних зміїв Едді, піднявшись на 7.128 м, встановив рекорд висоти, який протримався декілька років.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в (англ.)Eddy Family Association (1930), Генеалогія родини Едді у Америці, Boston: T.O. Metcalf
{{citation}}
:|editor1-first=
з пропущеним|editor1-last=
(довідка); Пропущено|author1=
(довідка), через сайт [1] [Архівовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine.]. - ↑ а б в (англ.)Middleton, Kathleen M. (1999), Bayonne Passages, Arcadia Publishing, с. 48—49, ISBN 978-0-7524-0563-6.
- ↑ (англ.)Messages over kite wires: Telephoning and telegraphing my means of a midair line, New York Times, 7 грудня, 1896: 1, архів оригіналу за 5 листопада 2013, процитовано 3 листопада 2013.
- ↑ (англ.)New phase of kite flying: Inventor Eddy has a machine to reflect surrounding country, New York Times, 30 серпня, 1897: 8, архів оригіналу за 5 листопада 2013, процитовано 3 листопада 2013.
- ↑ (англ.)Kite flyer Eddy worried. Boys tamper with his apparatus in the night, New York Times, 12 квітня, 1897: 4, архів оригіналу за 30 жовтня 2013, процитовано 3 листопада 2013.
- ↑ (англ.)Eddy and his kites. The Bayonne expert may go to the front in the government service, New York Times, 2 липня, 1898: 3, архів оригіналу за 29 жовтня 2013, процитовано 3 листопада 2013.
- ↑ (англ.)Speed of wild ducks: Bayonne kite flier finds that they cover more than forty-seven miles an hour, New York Times, 26 грудня, 1900: 2, архів оригіналу за 30 жовтня 2013, процитовано 3 листопада 2013.
- White Bob (Oct. 15, 2005). Diamonds in the Sky: The Contributions of William Abner Eddy to Kiting. best-breezes.squarespace.com (англ.). Best-Breezes Kite History. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 30 січня 2022.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільям Абнер Едді |
|