Бенджамін Франклін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бенджамін Франклін
Benjamin Franklin
Бенджамін Франклін
 
Партія:
Професія: письменник, політик, видавець[d], друкар[d], політичний теоретик[d], postmaster[d], винахідник, політичний активіст[d], Державний діяч, дипломат, дилетант[d], універсальна людина, шахіст[d], дизайнер[d], музикант, політичний філософ[d], автобіограф[d], бібліотекар, журналіст, економіст[d], фізик, редактор[d] і slaveholder[d]
Народження: 17 січня 1706(1706-01-17)
Бостон, Британська Америка
Смерть: 17 квітня 1790(1790-04-17) (84 роки)
Філадельфія, США
Національність: американець
Громадянство: Велика Британія Велика БританіяFlag of the United States.svg США
Батько: Джозайя Франклін англ. Josiah Franklin
Мати: Абіа Фолгер англ. Abiah Folger
Дружина: Дебора Рід англ. Deborah Read
Діти: William Franklin[d], Francis Folger Franklin[d] і Sarah Franklin Bache[d]
 
Наукова діяльність
Наукова сфера: електрика, оптика, географія
Відомий як: вчений, винахідник громовідводу, журналіст, видавець, політичний діяч
Автограф: Benjamin Franklin Signature.svg
Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі?

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Бенджамін Франклін (англ. Benjamin Franklin) (17 січня 1706, Бостон, Британська Америка — 17 квітня 1790, Філадельфія, США) — один із засновників США, політичний діяч, дипломат, вчений, письменник, журналіст, видавець, масон. Один з лідерів війни за незалежність США. Один із розробників дизайну Великої Державної Печатки США (Великої печатки). Його вважають національним героєм США.

Як учений він був помітною фігурою в історії фізики, зробивши відкриття в галузі електрики. Як політичний автор і активіст він більше, ніж хто-небудь був автором ідеї Американської нації. Будучи дипломатом протягом Американської Революції, він уклав альянс з Францією, що допомогло захистити незалежність.

Бенджамін Франклін — єдиний з батьків-засновників, хто скріпив своїм підписом всі три найважливіші історичні документи, що лежать в основі утворення Сполучених Штатів Америки як незалежної держави: Декларацію незалежності США, Конституцію США і Версальський мирний договір 1783 року (Другий Паризький мирний договір), що формально завершив війну за незалежність тринадцяти британських колоній в Північній Америці від Великої Британії.

Портрет Бенджаміна Франкліна є на стодоларовій купюрі федеральної резервної системи США з 1914.

Найстаріший делегат Філадельфійського конвенту. За винятком, можливо, Джорджа Вашингтона, найвідоміша людина в Америці. Один із «батьків-засновників США».

Біографія[ред.ред. код]

Народився 17 січня 1706 в Бостоні. Був 15-ю дитиною в сім'ї (всього 17 дітей) емігранта з Англії Джозайя Франкліна (1652—1745) — ремісника, що займався виготовленням мила і свічок. Освіту здобув самостійно. Джозайя хотів, щоб син ходив до школи, але грошей у нього вистачило тільки на два роки навчання. З 12-ти років Бенджамін почав працювати підмайстром в друкарні свого брата Джеймса, і друкарство стало його основною спеціальністю на багато років.

У 1727 заснував у Філадельфії власну друкарню. Видавав (1729—1748) «Пенсільванську газету», в 1732—1758 — щорічник «Альманах бідного Річарда», якого читали в цілому краї.

У 1727 заснував Філадельфійський дискусійний гурток ремісників і торговців «Клуб шкіряних фартухів» («Джунто» (Junto)), що перетворився в 1743 в Американське філософське товариство, членами якого з 1770-х і до 1860-х було обрано 24 російських вчених, в тому числі Т. І. фон Клінгштадт (1773), Є. Р. Дашкова (1789), П. С. Паллас (1791), Ф. П. Аделунг (1818), І. Ф. Крузенштерн (1824), В. Я. Струве (1853).

В 1731 році заснував першу публічну бібліотеку в Америці, в 1743 — Американське філософське товариство, в 1751 — Філадельфійську академію, яка стала основою Пенсильванського університету. З 1737 по 1753 виконував посаду поштмейстера Пенсільванії, з 1753 по 1774 — ту ж посаду в масштабі всіх північноамериканських колоній.

У 1776 році Франклін направлений як посол до Франції з метою домогтися союзу з нею проти Англії, а також позики. Був обраний членом академій багатьох країн, в тому числі і Російської академії наук (1789 рік, перший американський член Петербурзької АН).

Він був масоном, і входив в найбільшу масонську ложу «Дев'ять Сестер».

Попри поганий стан здоров'я у 1787 році, не був присутній лише на кількох засіданнях, куди його носили на спеціальному кріслі. Хоча він не погоджувався з деякими положеннями Конституції, але вважав, що жоден інший конвент не створить кращого документа.

Один з авторів американської Конституції (1787). Автор афоризму «Час — гроші» (з «Рад молодому купцеві», 1748).

Помер 17 квітня 1790. На його похорон у Філадельфії зібралося близько 20 000 осіб.

Походження[ред.ред. код]

Батько Бенджаміна Франкліна Джозайя Франклін (англ. Josiah Franklin) народився у містечку Ектон в Нортгемптонширі, Англія 23 грудня 1657. Він був сином коваля і фермера Джена Вайта. Мати — Авія Фолгер (англ. Abiah Folger) народилася 15 серпня 1667 року і походила з Нантакета, Массачусетс. Вона була донькою Пітера Фолгера — мірошника і вчителя та його жінки Мері Морріл. Один із нащадків Фолгерів Дж. А. Фолгер згодом, у 19 столітті заснував кавову компанію.

Погляди[ред.ред. код]

В основі політичних поглядів Бенджаміна Франкліна лежала концепція природних і невід'ємних прав людини, до яких він відносив життя, свободу, власність. Виступав за відокремлення колоній від метрополії та проголошення політичної незалежності, проти посилення ролі виконавчої влади, зокрема, проти надання Джорджу Вашингтону надзвичайних повноважень, за встановлення загального виборчого права, не обмеженого майновим цензом, був рішучим противником рабства. За своїм філософським поглядам Бенджамін Франклін примикав до деїзму. Ортодоксальної церковної догми протиставляв ідею «природної релігії», в якій роль бога зводилася до акту створення світу. Сформулював трудову теорію вартості.

Оцінки[ред.ред. код]

З листа Максиміліана Робесп'єра, адресованого Б. Франкліну: «Ви славнозвісний вчений світу …». Дейл Карнегі: «Якщо ви хочете отримати чудові поради про те, як поводитися з людьми, керувати самим собою і вдосконалювати свої особисті якості, прочитайте автобіографію Бенджаміна Франкліна — одну з найбільш захоплюючих історій життя». Рішенням Всесвітньої Ради Миру ім'я Франкліна включено в список найбільш видатних представників Людства.

Наукова та винахідницька діяльність[ред.ред. код]

Портрет Б. Франкліна роботи Алонзо Чаппела (1873)
  • Ввів загальноприйняте тепер позначення електрично заряджених станів «+» і «-»;
  • пояснив принцип дії лейденської банки, встановивши, що головну роль у ній відіграє діелектрик, що розділяє електропровідні обкладки;
  • встановив тотожність атмосферного і одержуваного за допомогою тертя електрики і навів доказ електричної природи блискавки;
  • встановив, що металеві вістря, з'єднані з землею, знімають електричні заряди з заряджених тіл навіть без зіткнення з ними і запропонував у 1752 році проект блискавковідводу;
  • висунув ідею електричного двигуна і продемонстрував «електричне колесо», що обертається під дією електростатичних сил;
  • вперше застосував електричну іскру для вибуху пороху;
  • зібрав ґрунтовні дані про штормові вітри (норд-Ости) і запропонував теорію, що пояснює їхнє походження;
  • отримав патент на конструкцію крісла-гойдалки;
  • винайшов економічну малогабаритну піч для дому (1742) (назви: англ. Franklin stove — піч Франкліна, або англ. Pennsylvania fireplace — Пенсільванський камін);
  • удосконалив скляну гармоніку;
  • розробив власну систему управління часом;
  • винайшов біфокальні окуляри (1784);
  • за його участю були проведені вимірювання швидкості, ширини і глибини Гольфстріму, і цю течію, назву якій дав Бенджамін Франклін, було нанесено на мапу (1770).

Будучи пошт-директором, він звернув увагу на скарги, що поштові пакети, що висилаються з Фалмуту в Нью-Йорк, йшли на два тижні довше, ніж звичайні торгові судна з Лондона до Нью-Порта (місто розташоване дещо на схід від Нью-Йорка). Виявилося, що виною тому був Гольфстрім. Поштовими суднами командували англійські моряки, незнайомі з цією течією, а торговими суднами — американські моряки, які замолоду брали участь у морських промислах біля берегів Америки. За наполяганням Франкліна моряки стали наносити свої спостереження на карти, результатом чого стала перша карта Гольфстріму.

Деякі з творів Франкліна[ред.ред. код]

  • «Міркування про свободу і необхідність, насолоду і страждання»;
  • «Досліди і спостереження над електрикою»;
  • «Необхідні поради тим, хто хотів би стати багатим»;
  • «Шлях до достатку»;
  • «Альманах бідного Річарда»;
  • «Свисток» (лист — розповідь).

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Б. Франклін передбачив появу кріоніки. Рівно через 200 років після появи його напівжартівливих міркувань про «Подорожі в бочці мадери», було кріоновано першу людину.
  • Б. Франклін і А. Гамільтон — державні діячі США, зображені на банкнотах, але які при цьому не були президентами. Б. Франкліна зобразили на банкноті номіналом 100 доларів з 1914 року.
  • Дослід Б. Франкліна з повітряним змієм і отриманням заряду повторили в науково-популярній телевізійній програмі «MythBusters» (Руйнівники міфів) — 48 серія.

Нагороди[ред.ред. код]

Франклін отримав медаль Коплі за 1753 рік.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

На його честь названо астероїд 5102 Бенфранклін[1].

Див. також[ред.ред. код]

Основні дати життя Б. Франкліна[ред.ред. код]

Хронологія складена на основі наступних джерел:

1706   17 січня народився в Бостоні, наймолодший син Джозаї та Авії (Фолгер) Франклін.
1714   Вступив в Бостонську латинську / граматичну школу. Провчився лише рік, бо батько не зміг оплачувати навчання.
17161718   Помічник батька в майстерні по виготовленню свічок та варіння мила.
1717 • Починає читати книги «Порівняльні життєписи» Плутарха, «Спроба про проекти» (An Essay Upon Projects) Даніеля Дефо, «Спроби робити добро» (Essays to Do Good) Коттона Мазера (en:Cotton Mather).

• Винаходить ласти для рук.

• Декілька днів на випробувальному терміні вчиться на ножаря.

17181723   Учень в типографії свого зведеного брата Джеймса.
1718   Пише дві балади на морську тематику на замовлення брата Джеймса, які друкуються в його типографії. Одна балада — з нагоди загибелі знаменитого пірата Чорна борода.
1720   Перестає по можливості відвідувати церкву в неділі, щоб мати вільний час для самоосвіти: читання і вправляння в написанні прози.
1721 • Джеймс Франклін починає видавати газету Нью-Інгленд курант (The New-England Courant) (друга газета, що почала видаватися на території Тринадцяти колоній, першою була Бостон ньюс-леттер (The Boston News-Letter)).

• Прочитавши декілька книг, зокрема спрямованих проти деїзму, Бенджамін стає натомість справжнім деїстом («became a thorough Deist», як пише Б. Франклін в «Автобіографії»).

1722 • Стає вегетаріанцем, передовсім, щоб економити на харчуванні, а на заощаджені гроші купувати більше книг.

• 2 квітня. Публікує в першу свою статтю під псевдонімом Мовчальниця (Silence Dogood), яка є ніби вдовою середніх років.

1723 • Січень. Стає видавцем Нью-Інгленд курант після арешту і відбуття терміну у в'язниці Джеймсом за публікацію в газеті «образливої» статті для асамблеї Массачусетса.

• Вересень. Тікає від учнівства в брата, їде в Нью-Йорк, а потім до Філадельфії.

• Винаймає житло у Джона Ріда, чия дочка Дебора стане дружиною Б. Франкліна в 1730 р.

17231724   Працює помічником в типографії Семюела Кеймера (Samuel Keimer) в Філадельфії. Перша оплачувана робота Б. Франкліна.
1724 • Повертається додому в Бостон, пробує позичити у батька гроші, щоб заснувати власну типографію. Батько відмовляє, рекомендує заощаджувати гроші і при повнолітті (21 рік) Бенджаміна обіцяє допомогти відкрити власну справу.

• Губернатор Пенсильванії Вільяма Кіт (Sir William Keith) неодноразово підмовляє Б. Франкліна заснувати нову газету у Філадельфії і поїхати в Лондон, щоб купити поліграфічне обладнання. Обіцяє гарантійні листи на отримання грошей в Лондоні. Цих листів, нібито переданих капітану корабля, не було, губернатор виявився непорядним балакуном. Франклін опиняється в Лондоні у фінансовій скруті.

• Перед від'їздом до Лондона Бенджамін і Дебора домовляються про можливе одруження.

• Працює у Лондоні в друкарні Семюела Палмера (Samuel Palmer).

1725 • Сам друкує у невеликій кількості екземплярів брошуру зі своїм першим філософським памфлетом «Дисертація про свободу і необхідність, задоволення і страждання» («A Dissertation upon Liberty and Necessity, Pleasure and Pain»).

• Залишає друкарню Палмера, переходить працювати в більшу і краще оснащену друкарню Джона Вотса.

• У вільний від роботи час відвідує театри, багато читає, знайомиться з відомими і цікавими людьми.

1726 • Липень. Відпливає з Лондона в Америку.

• Серпень. Дебора Рід, якій з Лондона Франклін не послав ні однієї звістки, виходить заміж за гончара Джона Роджерса.

• 11 жовтня. Б. Франклін припливає у Філідельфію і працює на Томаса Денхама (Thomas Denham), купця, який позичив йому грошей, щоб повернутися додому з Англії. Франклін працює бухгалтером і прикажчиком в магазині Денхама, продає імпортовані з Англії одяг і обладнання.

1727 • В лютому Б. Франклін тяжко захворює на плеврит.

• Помирає Т. Денхам, найімовірніше від запалення легень. Франклін змушений повернутися у друкарню Семюела Кеймера.

• 1727 чи 1728 Франклін має стосунки з жінкою, в результаті яких 1728 чи 1729 народжується його позашлюбний син Вільям[2]. Існує сумнівна версія, що матір'ю Вільяма була Дебора Рід.

• Заснував Філадельфійський дискусійний гурток «Джунто» (Junto).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)
  2. The Electric Benjamin Franklin, Benjamin Franklin Timeline на ushistory.org

Джерела і посилання[ред.ред. код]

  • Абрамов Я. В. В. Франклин, его жизнь, общественная и научная деятельность: Биографический очерк. — СПб.: Типография товарищества "Общественная польза", 1891.
  • Франклин В. Избранные произведения / Общ. ред. и вступ. статья. М. П. Баскина. — М.; Л.: Государственное изд-во политической литературы, 1956. - 631 с.
  • Айзексон, Уолтер. Бенджамин Франклин: биография / Уолтер Айзексон; перевод с англ. В. Кузина, Д. Айше. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. - 466, [1] с.
  • Франклин, Бенджамин. Время - деньги. – М. : АСТ, 2014. - 317, [2] с.
  • Франклин, Бенджамин. Путь к богатству. Автобиография // Вступ. ст. А. Ю. Хорошевского; примеч. и коммент. А. Жемеровой и др. – М.: Эксмо, 2015. - 448, [7] с. (Подарочные издания) (Великие личности). - В прил.: Бенджамин Франклин. Его жизнь, общественная и научная Деятельность: биогр. очерк Я. В. Абрамова.