Вільє де Ліль-Адан Емілій Самійлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільє де Ліль-Адан Емілій Самійлович
Народження 1843
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть 31 серпня (12 вересня) 1889
  Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Навчання Миколаївське кавалерійське училищеd
Діяльність аквареліст

Вільє́ де Ліль-А́дан Емілій Самійлович (Степанович) (нар. 1843, Санкт-Петербург — пом. 12 вересня 1889, Одеса) — живописець.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1843 році у Санкт-Петербурзі. Виховувався у Миколаївському кавалерійському училищі[1]. Художньої освіти не мав. 1871 року отримав у Петербурзькій академії мистецтв звання класного художника.

У 1860-х та 18861889 роках завідував загальноосвітніми класами Одеської малювальної школи Товариства красних мистецтв. У 1884 році працював на запрошення Никодима Кондакова в Константинополі над знімками з пам'яток стародавнього візантійського мистецтва[2]. Помер в Одесі 31 серпня [12 вересня] 1889 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор акварельних пейзажів, в тому числі видів України. Серед робіт:

  • «Ялта з боку Лівадії» (1875, Третьяковська галерея);
  • «Пейзажі Північної Норвегії» (1881);
  • «Фаянсовий кіоск у старому Сералі в Константинополі» (1884);
  • «Татарське кладовище» (1886);
  • серії видів Херсона (1888; окремі акварелі у Державному Російському музеї);
  • серії видів Одеси (1888).

Малював ілюстації.

Брав участь у академічних виставках та виставках Товариства передвижників.

Окремі роботи зберігаються також у Дніпровському художньому музеї.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]