Вінченцо Катена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вінченцо Катена
італ. Vincenzo Catena
Vincenzo Catena - Portrait of a Young Man - Google Art Project.jpg
Худ.В. Катена, портрет невідомого пана з Венеції бл. 1510 р.
Ім'я при народженні італ. Vincenzo Catena
Дата народження бл. 1470
Місце народження Венеція
Дата смерті 1531
Місце смерті Венеція
Національність італієць
Громадянство Венеціанська республіка
Жанр сакральний живопис, портрет
Навчання Можливо, Джентілє Белліні
Напрямок Відродження
Роки творчості 1495 - 1531
Покровитель дож Леонардо Лоредан
Вплив Вітторе Карпаччо та інші
Твори релігійні картини, портрет
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Вінченцо Катена( італ. Vincenzo Catena 1470 (?) — 1531 ) — венеціанський художник зламу 15-16 ст. Створював регілійні композиції і портрети.

Життєпис[ред.ред. код]

Збережено надзвичайно мало відомостей про ранні роки митця. Дискусійними залишаються місяць і рік його народження, походження і місце народження. Рік народження розміщають то у 1470, то у 1480 р. Якщо він 1570 року народження (чи ближче до 1475), то у 1500 році йому близько 30 чи трохи менше, тобто він належав до покоління Джорджоне та Тиціана.

За припущеннями, він міг бути сином Бьяджо Катена, що походив із Істрії.

1520 року звістку про популярного художника (которому за 40 ) залишив венеціанець Маркантоніо Мікели, котрий подав і перелік творів художника, відомі йому у приватних збірках мешканців Венеції. Серед замовників Катени — багатії Венеції, а покровителем художника був дож Леонардо Лоредан.

У Венеції Вінченцо Катена виборов популярність у консервативного кола замовників, особливо як старанний портретист. Якимось чином він був близьким до Себастьяно дель Пьомбо, котрий став головою майстерні після предчасної смерті Джорджоне. Відомо, що Катена був присутнім на весіллі сестри Себастьяно дель Пьомбо.

Точної дати смерті художника не збережено. Відомо, що поховання відбулося у вересні 1531 року.

Стилістика майстра[ред.ред. код]

«Свята бесіда з невідомим донатором», 1504 р., Ермітаж, Санкт-Петербург.

Але стилістика Вінченцо Катени (при повному використанні вироблених до нього художніх схем у Венеції) розвивалась у декотрому протиставленні стилістиці авторитетного Джованні Белліні чи його учня Джорджоне. Навіть поетичний настрій творів Катени іде від консерватизму венеціанського живопису 15 ст. і має помітні домішки скутості і приземленості, прагматизму. Як митець він ближче до творів Вітторе Карпаччо або до Альвізе Віваріні, ніж до Джованні Белліні чи Джорджоне. Він обережно просувався уперед, але остаточно так і не подолав скутості і не набув динамізму ні у релігйних композиціях, ні у портретах власної роботи. Катена старанно фіксує тогочасний венецінський одяг у портретах і вносить його у власні релігійні композиції. В творі «Христос у Еммаусі» лише Христос відтворений у ідеальній манері, тоді як персонажі за столом і моди, деталі — цілком венеціанські. Це малий собака під столом, слуга, що несе їжу, коштовна тканина за спиною Христа. Модну зачіску і одяг персонажа у чорному праворуч можна побачити і на портретах Вітторе Карпаччо. Іноді портретність переносилась і у релігійну композицію, як це робили і інші венеціанські художники, його сучасники («Юдиф з відрубаною головою Олоферна на парапеті », до початку 1530-х рр.)

Відверто прозаїчним митець бував і у релігійних образах. Він міг не напружуватись при створенні чергового релігійного образу для приватного замовника і подати, наприклад, жіночі персонажі однотипними як сестри. В творах Вінченцо Катена дотримувався повільної розповіді (дивись «Келія св. Єроніма», «Вояк-вершник перед святою родиною», бл. 1520 р.) Його швидко обігнали у відтворенні реальності і динамізму такі велетні венеціанського живопису як Тиціан, Лоренцо Лотто, менше Себастьяно дель Пьомбо.

Фотогалерея портретів роботи Катени[ред.ред. код]

«Юдиф з відрубаною головою Олоферна на парапеті », до початку 1530-х рр.

Релігійні композиції[ред.ред. код]

«Вояк-вершник перед святою родиною», бл. 1520 р., Національна галерея (Лондон)


Вибрані твори[ред.ред. код]

Див.також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • G. Robertson, Vincenzo Catena, Edimburgo, 1954
  • Гос.Эрмитаж, каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
  • Kindlers Malereilexikon, Zürich, 1964 – 1971
  • E.M. Dal Pozzolo, Appunti su Catena. Venezia Cinquecento 16 (2006) Nr. 31, 5-104

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вінченцо Катена