Віра (релігійна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віра (Armani), Міно да Ф'єсоле.

Віра у релігійному сенсі — тверде переконання в справедливості положень певної релігії, що сприрається на авторитет священних текстів та на навчання священнослужителів[1][2].

У більшості релігій це впевненість у реальному існуванні надприродних істот, особливих якостей окремих предметів тощо[джерело?]. На практиці це є віра у святих, пророків, вчителів, священнослужителів, у можливість спілкування з духами, істинність догматів і релігійних текстів, позагробне життя або переродження душ[джерело?]. У богословському розумінні релігійна віра виступає як вище виявлення людської свідомості, найвища цінність. Вірити можна в багатьох богів, політеїзм (давньогрецька релігія), або в одного — монотеїзм (християнство)[джерело?].

Християнство вважає, що виникнення віри в людині потребує одкровення. Основні положення християнської віри увійшли до Символа Віри, який вірні проголошують на кожному богослужінні.

Віра - здатність людини тримати рівновагу у рухах свого тіла, при чому мислити, реагувати, взаємодіяти з оточуваним середовищем.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Plantinga, Alvin (January 27, 2000). Warranted Christian Belief. USA: Oxford University Press. с. 169–199. ISBN 978-0-19-513192-5. 
  2. Boa, Kenneth (March 1, 2006). Faith Has Its Reasons: Integrative Approaches to Defending the Christian Faith. USA: IVP Books. с. 251–255. ISBN 978-0-8308-5648-0.