Віскача південна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віскача південна
Віскача південна (Lagidium viscacia)
Віскача південна (Lagidium viscacia)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Hystricognathi
Родина: Шиншилові (Chinchillidae)
Рід: Гірські віскачі (Lagidium)
Вид: Віскача південна
Біноміальна назва
Lagidium viscacia
Molina, 1782
Lagidium viscacia map.JPG
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lagidium viscacia
EOL logo.svg EOL: 326928
ITIS logo.svg ITIS: 584706
IUCN logo.svg МСОП: 11148
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 84623
Fossilworks: 231495

Віскача південна (Lagidium viscacia) — гризун роду Гірські віскачі.

Поширення[ред. | ред. код]

Вид має відносно широкий ареал; полюбляє скелисті місцевості, де він колонізує ущелини. Зустрічається в південному Перу, південній та західній Болівії, на півночі Чилі та на заході Аргентини. Висотний ареал над рівнем моря: 2.500 м. — 5100 м.

Зовнішність[ред. | ред. код]

Як і всі члени цієї родини, віскачі мають товсте, м'яке хутро, за винятком хвостів, де шерсть груба. Вони блідо-жовті або сірі зверху, кінчик хвоста чорний; колір хутра варіює зі зміною сезону і з віком. Вуха довгі, вкриті хутром. Всі ступні чотирипалі. Маса 3 кг.

Звички[ред. | ред. код]

Їхня дієта в основному складається з трав, мохів та лишайників. Пік активності — біля сходу й заходу сонця. Полюбляють день проводити на виступах скель, купаючись у сонячному теплі. Парування відбувається в період з жовтня по грудень. Після вагітності, 120—140 днів, самиця народжує одного малюка. Дитинча народжується добре опушене з відкритими очима і здатне вживати тверду їжу в перший же день свого життя. Матір доглядає дитинча близько 8 тижнів.

Джерела[ред. | ред. код]