Віскача південна
| ?Віскача південна | |
|---|---|
 Віскача південна (Lagidium viscacia) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Гризуни (Rodentia) |
| Підряд: | Hystricognathi |
| Родина: | Шиншилові (Chinchillidae) |
| Рід: | Гірські віскачі (Lagidium) |
| Вид: | Віскача південна |
| Біноміальна назва | |
| Lagidium viscacia Molina, 1782 | |
 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lagidium viscacia |
 EOL: | 326928 |
 ITIS: | 584706 |
 МСОП: | 11148 |
 NCBI: | 84623 |
| Fossilworks: | 231495 |
Віскача південна (Lagidium viscacia) — гризун роду Гірські віскачі.
Вид має відносно широкий ареал; полюбляє скелясті місцевості, де він колонізує ущелини. Трапляється в південному Перу, південній та західній Болівії, на півночі Чилі та на заході Аргентини. Висотний ареал над рівнем моря: 2.500 м. — 5100 м.
Як і всі члени цієї родини, віскачі мають товсте, м'яке хутро, за винятком хвостів, де шерсть груба. Вони блідо-жовті або сірі зверху, кінчик хвоста чорний; колір хутра варіює зі зміною сезону і з віком. Вуха довгі, вкриті хутром. Усі ступні чотирипалі. Маса 3 кг.
Їхня дієта переважно складається з трав, мохів і лишайників. Пік активності — проти сходу й заходу сонця. Полюбляють день проводити на виступах скель, купаючись у сонячному теплі. Парування відбувається в період з жовтня по грудень. Після вагітності, 120—140 днів, самиця народжує одного малюка. Дитинча народжується добре опушене з відкритими очима і здатне вживати тверду їжу в перший же день свого життя. Матір доглядає дитинча близько 8 тижнів.
- Dunnum, J., Vargas, J., Bernal, N., Zeballos, H., Lessa, E., Ojeda, R. & Bidau, C. 2008. Lagidium viscacia. In: IUCN 2013 [Архівовано 5 грудня 2013 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
