Віслострада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віслострада

Вид на Віслостраду з Сілезько-Домбровського мосту
Загальні дані
Країна Польща Польща
Довжина прибл. 22 км
через Вілянув, Мокотув, Середмістя, Жолібож, Бєляни
OpenStreetMap 336074 ·R (Варшава)

Перебіг Віслостради на мапі Варшави
CMNS: Віслострада у Вікісховищі

 

Віслострада

Вид на Віслостраду з Сілезько-Домбровського мосту
Загальні дані
Країна Польща Польща
Довжина прибл. 22 км
через Вілянув, Мокотув, Середмістя, Жолібож, Бєляни
OpenStreetMap 336074 ·R (Варшава)

Перебіг Віслостради на мапі Варшави
CMNS: Віслострада у Вікісховищі

 

Віслострада (вулиця Солець) і перехрестя з вулицею Лазєнковською
Wisłostrada (вулиця Черняковська) і перехрестя з вулицею Хелмською

Віслострада (пол. Wisłostrada) — швидкісна дорога вздовж лівого берега Вісли у Варшаві [1] .

Рішення про будівництво дороги швидкого руху спільними зусиллями мешканців міста до святкування 30-річчя ПНР було прийнято в 1972 році на пленарних засіданнях столичного комітету Фронту національної єдності (пол. Stołeczny Komitet Frontu Jedności Narodu; SKFJN) [2]. В будівництві брали участь тисячі жителів Варшави [3] та волонтерів з-поза столиці. Організатором громадської діяльності був SKFJN [1] .

Віслострада була прокладена вздовж лівого берега Вісли, що дозволило проїзд через місто, оминаючи його центр [4] та розвантаживши, зокрема, вулиці Пулавська, Маршалковська та Андерса [5] . Проєкт її північної та центральної частини (від вул. Пулкової до вул. Шволежерів разом із розв’язками та естакадами) розробило Міське будівельне проектне бюро «Stolica» [6]. На ділянці біля Білянського лісу, з метою захисту навколишнього середовища Віслострада була прокладена естакадами довжиною близько 850 метрів [6] . Південна ділянка з вулицями Черняковська, Повсінська та Вертніча не потребувала великої перебудови [6].

У зв’язку з будівництвом маршруту в 1973 році трамвайні лінії на Вілянув і Млочіни були ліквідовані, хоча проєкт маршруту передбачав місце для трамвайних колій.

Віслостраду відкривали поетапно [7]. Більшу частину маршруту (16 км) [8] було відкрито 19 липня 1974 року [9], а північну ділянку було завершено в грудні 1975 року [8]. Загалом Віслострада має довжину приблизно 22 км [1] [10]. Має дві або три смуги руху в кожну сторону [1]. Траса перетинається за допомогою розв'язок з вулицями Пулковою, Гвяздзістою та Красінського [10], але також є багато перехресть зі світлофорами, зокрема: біля мосту Понятовського, під Сілезько-Домбровським мостом та вздовж вулиці Черняковської. Від розв'язки з Трасою Лазєнковською Віслострада починає віддалятися від берега Вісли [6].

Згідно з планами, маршрут мав створити умови для швидкого (до 90 км/год) проїзду містом [1]. Вважається, що Віслострада фактично слугувала швидкісною дорогою до початку 1990-х років.[5]

Віслострада пролягає біля всіх варшавських мостів (крім Сікерковського і Анни Ягеллонки (Південного), тому що там маршрут пролягає на відстані від Вісли). Під Свентокшиським мостом вона пролягає в одному з найдовших дорожніх тунелів у Польщі.

Вздовж Віслостради є велосипедні доріжки (не на всій її довжині), деякі з них ідуть прямо біля берега Вісли.

У 1990-х роках Віслострада повністю була частиною тодішньої національної дороги № 724 [11]. Нині на ділянці від розв'язки з Трасою Сікерковською до межі міста є частиною воєводської дороги № 724. У свою чергу, від перехрестя з Трасою Армії Крайової до кордону з Ломянками, по ньому пролягає національна дорога № 7 та Європейська траса E77.

Вулиці, що входять до Віслостради [5]

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Encyklopedia Warszawy. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. 1975. с. 746.
  2. Krzyżakowa, Krystyna (1987). Warszawskie osiągnięcia, [w:] Kalendarz Warszawski'88. Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 146. ISBN 83-03-01684-9.
  3. Kronika wydarzeń w Warszawie 1 I–31 III 1973. Kronika Warszawy. 3 (15): 141. 1973.
  4. Krzyżakowa, Krystyna (1987). Warszawskie osiągnięcia, [w:] Kalendarz Warszawski'88. Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 146–147. ISBN 83-03-01684-9.
  5. а б в Encyklopedia Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. 1994. с. 961. ISBN 83-01-08836-2.
  6. а б в г Krzyżakowa, Krystyna (1987). Warszawskie osiągnięcia, [w:] Kalendarz Warszawski'88. Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 147. ISBN 83-03-01684-9.
  7. Zawierucha, Danuta. Kronika wydarzeń w Warszawie 1 VII-30 IX 1973. Kronika Warszawy: 137, 151.
  8. а б Jabłoński i in., Krzysztof (1984). Warszawa: portret miasta. Warszawa: Arkady. с. strony nienumerowane (Kronika odbudowy, budowy i rozbudowy 1945−1982). ISBN 83-213-2993-4.
  9. Kobielski, Dobrosław (1987). Kronika lat 1944–1986, [w:] Kalendarz Warszawski'88. Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 40. ISBN 83-03-01684-9.
  10. а б Działalność projektowa B.P.B.K. „Stolica” w latach 1953–1973. Warszawa: Wydawnictwo „Prasa ZSL”. 1973. с. 30.
  11. Warszawa: atlas aglomeracji 1:20 000 (вид. pierwsze). Warszawa: Polskie Przedsiębiorstwo Wydawnictw Kartograficznych. 1996. ISBN 83-7000-086-X.