Вітвіцький Олег Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Іванович Вітвіцький
Олег Іванович Вітвіцький
Народився10 червня 1976(1976-06-10) (48 років)
с. Застіноче, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик
Відомий завдякипедагог, публіцист, історик, громадський діяч
Alma materТернопільський державний педагогічний університет
Науковий ступінькандидат історичних наук
Партія«Українська Галицька партія»
У шлюбі зЛюбов
Дітисин, дочка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Витвицький.

Олег Іванович Вітвіцький (нар. 10 червня 1976, с. Застіноче Теребовлянського району Тернопільської області, Україна) — український педагог, публіцист, історик, громадський діяч. Депутат Тернопільської обласної (2006—2009), та міської рад. Кандидат історичних наук (2004). Голова Тернопільської обласної організації «Української Галицької партії» (2017)[1]. Один із учасників Форуму Вільних Держав Постросії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчання

[ред. | ред. код]

Закінчив Застіноцьку неповну середню школу (1991)[2], Теребовлянську СШ № 1 (1993) та історичний факультет Тернопільського державного педагогічного університету (1998, нині ТНПУ ім. Володимира Гнатюка). В той час заприятелював з Іваном Гавдидою, який став для Олега Вітвіцького добрим учителем і політичним наставником[2].

Робота

[ред. | ред. код]

Працював учителем історії та педагогом-організатором ЗОШ у родинному селі (1998—2001), в Державному архіві Тернопільської області (2001—2002), старшим науковим співробітником Тернопільського обласного краєзнавчого музею (2003—2004).

Директор дитячого оздоровчо-освітнього табору «Миротворець» (м. Теребовля).

Громадська і політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 2004—2005 — голова Міжнародної благодійної установи «Центр національного відродження імені Степана Бандери» у м. Київ.

У 2001—2005 — заступник голови Всеукраїнської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес»; 2005 — провідний консультант виконавчого комітету Тернопільської обласної організації політичної партії «Народний Союз „Наша Україна“».

У 2006—2009 — заступник голови Тернопільської обласної ради. Керівник громадсько-політичного об'єднання «Українська справа».

Член Політичної партії «Українська Галицька партія», у 2017 році обраний головою Тернопільської обласної організації цієї політсили[1].

На місцевих виборах 2015 року висувався кандидатом на посаду міського голови Тернополя від «Української Галицької партії».[3]

На позачергових виборах до Верховної Ради України 21 липня 2019 року висувався кандидатом у народні депутати від партії "Голос" по 166 виборчому округу.

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений, разом з дружиною Любою виховує сина і дочку[2].

Доробок

[ред. | ред. код]

Автор наукових праць, публікацій у ЗМІ, віршів, авторських пісень.

Співупорядник книги «Іван Гавдида — творець нової епопеї» (2011).

Книжки про Алярмика

[ред. | ред. код]

Автор серії віршованих книжок про Алярмика, який бореться з негативними героями Адольфиком, Ліліпутіним, Медведчуковичем. Є ще й інші позитивні персонажі Ярема, Еней, Цятка.

  • «Повстанська абетка» (2013, 2014, 2015) — кілька перевидань,
  • «Пригоди Алярмика та його друзів» (2015).
— Ідея створити таку книжку виникла ще кілька років тому, — розповідає, — коли зіткнувся з проблемою знайти якусь дитячу національно-патріотичну літературу для власних донечки й сина. Як історику, мені дуже захотілося виправити таку ситуацію. Відтак разом з художником Любомиром Бейгером і створили «Повстанську абетку» для дошкільнят та молодших школярів.[5]

Герой книжки Алярмик підданий критиці з боку російського телеканалу Life News.[6][7]

Ілюстрації для «Повстанської абетки» створив художник Любомир Бейгер[8], для «Пригод Алярмика та його друзів» — Олена Волошинська.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Стало відомо, хто очолив Українську Галицьку Партію на Тернопільщині [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Доба. — 2017. — 15 квітня.
  2. ↑ а б в Любов Гадомська. Олег Вітвіцький: «Бути націоналістом — це велика відповідальність!» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопіль вечірній. — 2013. — 29 листопада.
  3. ↑ Чергові місцеві вибори 25.10.2015. Тернопільська область. Тернопільська міська рада [Архівовано 12.10.2016, у Wayback Machine.] // Центральна виборча комісія.
  4. ↑ Лист Олега Вітвіцького до сина покладений на музику [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Місто. — 2014. — 20 грудня.
  5. ↑ Світлана Мичко. Маленький воїн з Тернополя поїде на Південь і Схід // Місто. — 2015. — 29 січня.
  6. ↑  Как зомбируют школьников в Украине на YouTube (з 4:55) // Последнее Время. — 2015. — 4 лютого.
  7. ↑ Тернопільську «Повстанську абетку» розкритикували у російських ЗМІ [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 2014. — 10 жовтня.
  8. ↑ Надія Новак. Дітям і дорослим — абетка про юного повстанця Алярмика [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2013. — 3 листопада.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вітвіцький Олег Іванович
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Тернопільщина»
CMNS: Вітвіцький Олег Іванович у Вікісховищі?

Про «Повстанську абетку»

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Про важливе. Олег Вітвіцький на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 13 жовтня.
Цимбалюк і Вітвіцький популяризували Алярмика на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 22 січня.
Абетку, де замість знайомих дитячих ілюстрацій повстанські малюнки, видали у Тернополі на YouTube // ZIK. — 2015. — 2 березня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вітвіцький_Олег_Іванович&oldid=41494237