Вітрогенератор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вітрогенератори промислової вітроелектростанції
Принцип дії. Вітер обертає ротор. Добута у вітротурбіні електроенергія передається на контролер заряду. Інвертор перетворює напругу на контактах акумулятора на придатну до використання 220 Вт 50 Гц

Вітрогенератор (вітрова турбіна) — пристрій для перетворення кінетичної енергії вітру на електричну, що складається з вітрової турбіни, електрогенератора та допоміжного обладнання. Виробництво вітрогенераторів належить до складних та наукоємких виробництв.

Типи вітрогенераторів[ред.ред. код]

Типи за областю використання[ред.ред. код]

За областю використання вітрогенератори умовно можуть бути поділені як для промислового, приватного та спеціального призначення.

Промислові вітрогенератори встановлюються державними органами або енергетичними компаніями. Потужність сучасних промислових вітрогенераторів досягає 8 МВт[1]. Як правило, такі генератори об'єднують у мережу. Основна відмінність вітроелектростанцій від теплових електростанцій — повна відсутність сировини та відходів. Створення таких електростанцій економічно доцільне в районах з високим середньорічним значенням швидкості вітру або у віддалених від промислових електромереж районах.

Вітрогенератори приватного призначення мають відносно невелику потужність (звичайно до декількох кіловат) та використовуються разом з стаціонарною електромережею як джерела додаткової енергії, або як складові (разом з сонячними панелями, акумуляторними батареями, інверторами) в системах автономного електрозабезпечення. Такі генератори є популярним об'єктом аматорського конструювання.

Вітрогенератори спеціального призначення використовуються для автономного електрозабезпечення окремих технологічних об'єктів: туристичних стоянок, вітрильних гоночних яхт тощо. Такі генератори мають малу потужність (звичайно до десятків ват) і часто використовуються без інверторів — як джерела постійного струму для підзарядки акумуляторних батарей (в тому числі — батарей мобільних пристроїв через USB-адаптери).

Типи за конструкцією вітрової турбіни[ред.ред. код]

За конструкцією вітрової турбіни вітрогенератори поділяються на апарати з горизонтальною та вертикальною віссю (яка не обов'язково повинна бути вертикальною).

Апарати з горизонтальною віссю[ред.ред. код]

Апарати з горизонтальною віссю вимагають додаткового пристрою орієнтації та високої щогли, але характеризуються високим значенням коефіцієнту використання енергії вітру (КІВ, КІЕВ) та відносно малими динамічними навантаженнями. Завдяки своїм перевагам отримали широке використання. Високе значення КІВ досягається за рахунок оптимізації профілів лопатей турбіни, що дозволяє отримати на лопатях значну підйомну силу, яка сприяє збільшенню крутного моменту.

До апаратів з горизонтальною віссю також належать так звані вітрильні турбіни, в яких лопаті турбіни є подібними до вітрил. Такі турбіни характеризуються значно меншим КІВ, але можуть працювати в умовах слабких вітрів, що досягається значною площею встановлених вітрил. Підйомна сила на лопатях таких турбін є незначною.

Апарати з вертикальною віссю[ред.ред. код]

Апарати з вертикальною віссю не вимагають пристроїв орієнтації відносно напрямку вітру. Довгий час суттєвим недоліком таких турбін у порівнянні з турбінами з горизонтальною віссю, крутний момент яких залишається незмінним протягом одного обороту, було те, що лопаті вертикальних турбін при обертанні створюють періодичні імпульси, що призводить до додаткових навантажень на елементи їх конструкції. В подальшому цей недолік був усунутий шляхом гвинтового повороту лопаток турбіни (Турбіна Горлова тощо).

Вертикальновісьові турбіни зустрічаються досить рідко і використовуються, як правило, у домашніх системах через порівняно низький рівень шуму при роботі. Проте існують проекти застосування таких генераторів у шельфових електростанціях[2].

Конструкція[ред.ред. код]

Конструкція малого вітрогенератора[ред.ред. код]

Домашній вітрогенератор

До складу малого вітрогенератора звичайно входять такі конструктивні елементи та пристрої: ротор з лопатями, щогла. Додатково також можуть використовуватись контролер заряду, акумулятор, інвертор, система відведення при сильному вітрі тощо.

Конструкція промислової вітряної установки[ред.ред. код]

Будова промислового вітрогенератора
  1. фундамент,
  2. силова шафа, що включає силові контактори й ланцюги керування,
  3. вежа,
  4. сходи,
  5. поворотний механізм,
  6. гондола,
  7. електричний генератор,
  8. система спостереження за напрямком і швидкістю вітру (анемометр),
  9. гальмівна система,
  10. трансмісія,
  11. лопаті,
  12. система зміни кута атаки,
  13. ковпак ротора,
  • система пожежогасіння,
  • телекомунікаційна система для передачі даних про роботу вітрогенератора,
  • система захисту від блискавки.

Промисловий вітрогенератор зводиться за 10-15 дні, але вимагає отримання дозволів на будівництво, що може зайняти значний час для проведення експертиз та оформлення дозвільних документів. Для зведення вітрогенератора потрібна спеціальна техніка, оскільки у потужних турбінах гондола встановлюється на висоті близько 50 метрів.

Під час експлуатації промислових генераторів можуть виникнути певні проблеми:

  • Зледеніння лопатей та інших частин вітрогенератора. Зледеніння може досить суттєво знизити ефективність роботи вітряка та унеможливлює його встановлення поблизу доріг або населених пунктів в районах з можливим обмерзанням.
  • Удари блискавок, які можуть призвести до загоряння вітрогенератора. На сучасних вітряках ця проблема вирішена завдяки використанню композитних матеріалів.
  • Виникнення пожежі при збільшенні тертя рухомих частин вітряка в умовах значних перерв між технічними оглядами турбіни. Для зменшення збитків сучасні вітрогенератори облаштовуються система контролю температури та автоматичного пожежогасіння.

«Забруднення» навколишнього середовища[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Батарея Це незавершена стаття з енергетики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Перетворення енергії:   р
Перетворення енергії: Збереження енергії | Відновлювальна енергетика | Зелена енергія | Розподілена енергетика | Розподілене тепло | Генерування електроенергії | Освітленість
Сонячна енергетика: Тепловий насос | Сонячна батарея | Сонячна панель | Централізована геліоенергетика | Сонячний дім
Геотермальна енергетика: Геотермальна помпа
Вітроенергетика: Вітрогенератор
Гідроенергетика: Енергія хвиль | Енергія припливів
Біологічне: Біомаса | Біоетанол | E85 | Біогаз | Біодизель | Біопаливо | Олія як паливо
Хімічна енергія: Паливний елемент | Воднева устава
Палива: Нафтовидобуток | Торф
Різне: Збереження теплової енергії | Теплоконденсатор
Енергія: Wh = ватт-година, GWh = 3,6 TJ, toe = 11,63 MWh Потужність: MW = 1000 kW, GW = 1000 MW, TW = 1000 GW