Вітів Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітів Володимир Петрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 30 січня 1979(1979-01-30)
Росохач
Смерть 5 травня 2023(2023-05-05) (44 роки)
Білогорівка
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Ракетні війська та артилерія
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Вулиця села Росохач під час похорону Володимира Вітіва

Володи́мир Петро́вич Ві́тів (30 січня 1979, с. Росохач Чортківського району Тернопільської області — 05 травня 2023, селище Білогорівка Луганської області) — український військовик. Син члена Росохацької групи Петра Вітіва[1]. Почесний громадянин міста Чорткова (2023, посмертно)

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 30 січня 1979 в селі Росохач Чортківського району Тернопільської області. Батько — Петро Іванович Вітів, учасник Росохацької групи[2].

Мама — Павліна Іванівна.

Закінчив Росохацьку школу.

Згодом проходив службу  в Збройних Силах України у десантних військах на Одещині[3].

Працював за кордоном[4].

З 12 березня 2022 року у добровольчому батальоні м. Теребовля[5].

З 10 червня 2022 року в ЗСУ[6].

Загинув 5 травня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області.

12 травня 2023 року у Соборі верховних апостолів Петра і Павла Чортківська громада зустрічала тіло загиблого[7].

Чин похорону відбувся у родинному селі 13 травня 2023 року[8][9].

Залишився батько, дружина Наталія, син Руслан[10].

Нагороди[ред. | ред. код]

«Почесний громадянин Теребовлянської міської територіальної громади» (2023)[11]

«Почесний громадянин міста Чорткова»(2023)[12]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У жовтні 2023 року в Музеї шістдесятництва в Києві відкрилась виставка «Герої — діти героїв», про учасників українського руху опору проти радянського тоталітаризму 1970-х—1980-х років та їхніх дітей — , які під час повномасштабної війни 2022—2023 років героїчно стали на захист України і віддали свої життя в боротьбі[1].

Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чорткова»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Проти зла — поколіннями. У Музеї шістдесятництва в Києві показують виставку «Герої — діти героїв», фото. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  2. На війні загинув Вітів Володимир – син учасника Росохацької патріотичної групи Петра Вітіва. Чортків.Сity (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  3. Почесні громадяни. Чортківська міська рада. 24 квітня 2017. Процитовано 3 березня 2024.
  4. "Трагічна втрата: Україна прощається з Героєм Володимиром Вітівим". Тернопільська Єпархія ПЦУ (укр.). 11 травня 2023. Процитовано 3 березня 2024.
  5. На фронті загинув Герой з Чортківщини Володимир Вітів - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  6. Тернопільщина втратила ще одного Героя: загинув Володимир Вітів. ПОГЛЯД (укр.). 11 травня 2023. Процитовано 4 березня 2024.
  7. Гартовані ч. 232 Прощання з Володимиром Вітівим (укр.), процитовано 3 березня 2024
  8. ВІТІВ Володимир Петрович. Тернопільщина (укр.). 11 травня 2023. Процитовано 3 березня 2024.
  9. Боденчук, Богдан (13 травня 2023). На Тернопільщині попрощалися із військовослужбовцем Володимиром Вітівим.
  10. У боях за Україну загинув син учасника національно-визвольної боротьби 70-х років Володимир Вітів. glavred.net (укр.). Процитовано 4 березня 2024.
  11. Міський голова Олег Продан вручив відзнаки «Почесний громадянин Теребовлянської міської територіальної громади» – Теребовлянська територіальна громада (укр.). 10 липня 2023. Процитовано 3 березня 2024.
  12. Нагрудні знаки «Почесний громадянин міста Чорткова» (посмертно) вручили родичам 20 загиблих Героїв (Фото). ФАЙНЕ МІСТО ТЕРНОПІЛЬ (укр.). 4 вересня 2023. Процитовано 3 березня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Гартовані ч. 233 Росохач прощався з героєм на YouTube // Володимир Ханас. — 2023. — 20 травня.
Гартовані ч. 234 Похорон Володимира Вітіва в Росохачі на YouTube // Володимир Ханас. — 2023. — 22 травня.