Ракетні війська та артилерія України

Ракетні війська та артилерія
Емблема ракетних військ та артилерії, 2016р.
На службі	1992 — по т.ч.
Країна	Україна
Вид	Сухопутні війська
Тип	ракетні війська та артилерія
Чисельність	10 бригад, 3 полки
Річниці	3 листопада
Знаки розрізнення
Емблема ракетних військ та артилерії (2007-2016)
Нарукавний знак роду військ
Ракетні війська та артилерія України у Вікісховищі

Ракетні війська та артилерія (РВтА) — окремий рід військ в складі Сухопутних військ та Військово-морських сил Збройних сил України. Артилерійські війська є основною вогневою силою в операціях, що проводяться Сухопутними військами із застосуванням звичайної зброї, й виконують до 65-70% загального об'єму завдання із вогневого ураження супротивника.

Ракетні війська та артилерія складаються із з'єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з'єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної та протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів та підрозділів протитанкових керованих ракет. Вони призначені для ураження живої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об'єктів ППО та інших важливих об'єктів при веденні загальновійськової операції (бою).

Історія

Історія української артилерії бере свій початок від гетьманування Івана Мазепи. Гетьман Мазепа був фахівцем у артилерії, під час його правління значно збільшився гарматний арсенал України, ставши одним із найбільших у Європі. Чимало гармат було виготовлено у людвисарні Глухова, де працювали відомі ливарі Йосип і Карпо Балашевичі. Балашевичі не забували на своїх виробах робити напис, мовляв, усе це зроблено "старанням же й коштом ясновельможного його милості пана Іоанна Мазепи", однак після його еміграції Петро І наказав вивезти усі гармати в Росію. За іронією долі, артилерія, зроблена для українців, стала основою формування російської.

Під час Української революції 1917-21 років полковник УНР Роман Дашкевич, колишній старшина австро-угорської армії став справжнім батьком української артилерії - він не тільки організував артилерію української армії часів Центральної Ради, Гетьманату та Директорії, а й за власні кошти закупив воякам мундири, кріси та кулемети. Українська артилерія після захоплення Наддніпрянщини була повністю знищена, а відновилася лише після проголошення незалежності України та спочатку базувалася на радянській техніці.

Військове протистояння СРСР і США найбільше виявилося в так званій гонці озброєнь і особливо її ракетно-ядерному компоненті. У результаті виникли нові види збройних сил. Ракети різного типу з ядерними бойовими зарядами стали їхнім основним озброєнням. До системи стратегічних ядерних сил залічують ракетні війська наземного базування, ракетні бойові комплекси на підводних човнах і ракетні частини військово-повітряних сил.

Критичного рівня ядерне протистояння досягло в 1962 р. Тоді 51-а окрема ракетна дивізія, сформована з частин 43-ї ракетної армії, перебуваючи на території Куби, готова була завдати 27 жовтня ракетно-ядерного удару по території США 24 ракетами Р-12. Збройні сили США також приготувалися до ядерних ударів по території СРСР. Світ опинився на межі ядерної війни. На щастя, менше ніж за місяць кризу вдалося подолати.

На території України, починаючи з 1960 р., на базі частин 43-ї повітряної армії формувалися частини ракетних військ. 43-я ракетна армія зі штабом у Вінниці мала у своєму складі 19-ту (Хмельницький), 37-му (Луцьк), 46-ту (Первомайськ), 50-ту (с.Білокоровичі), 35-ту (Орджонікідзе, Росія), 44-ту (Коломия), 43-тю (Ромни) ракетні дивізії та частини забезпечення.

Між 1988 і 1991 рр. ліквідовано всі ракети середньої і малої дальності класу РСД-10 (СС-20, «Піонер»), Р-12 (СС-4, «Сандал»), Р-14.

На озброєнні армії на початок 1994 р. перебували 176 ракетних комплексів типу «ОС», які мали на озброєнні 130 ракет класу РС-18 (СС-19) і 46 ракет класу РС-22 (СС-24), з 1272 ядерними бойовими зарядами. Крім цього, в Україні було 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. У 1993 — 1994 рр. знято з бойового чегування в 19-й і 46-й ракетних дивізіях 40 ракет РС-18 (СС-19) і знижено ступінь бойової готовості ще 46 ракет класу РС-22 і їхніх пускових комплексів, а також стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160. У 2001 р. роботи, пов'язані з ядерним роззброєнням і ліквідацією ядерної зброї в Україні, завершились підривом останньої шахтно-пускової установки. Масштабна ліквідація ядерного озброєння відбулася вперше. Україна продемонструвала всьому світові в цьому приклад.

Громадськість та світ повинні бачити і знати, що таке ракетно-ядерне озброєння, яке розміщувалося на території України. Для цього в Україні в селищі Побузькому Голованівського району Кіровоградської області на базі полку 46-ї ракетної дивізії створено Музей ракетних військ стратегічного призначення. Він являє собою бойову стартову позицію з шахтно-пусковою установкою, командним пунктом запуску ракети, наземним обладнанням і різноманітними допоміжними механізмами. Усе збережено в первісному вигляді.

До 2013 року розглядалася можливість розробки та налагодження серійного випуску Оперативно-тактичного комплексу Сапсан шляхом залучення КБ Південне та Південмашу. Комплекс мав стати основою майбутніх Стратегічних сил неядерного стримування. Однак з початком російської агресії проект було закрито. Було розпочато роботи по трьом напрямкам Грім-2, Коршун-2 та РСЗВ з коригованим боєприпасом Вільха. На заміну застарілій машині БМ-21 Град створена серія Бастіон-01, які поступово еволюціонували до РСЗВ Верба. Комплекс Бастіон-03 на заміну РСЗВ Ураган прийнятий на озброєння Української армії.

Для боротьби з потенційним противником пропонується до прийняття на озброєння ряду нових комплексів вітчизняного виробництва таких як комплекс Комбат, «Стугна», «Бар'єр», «Скіф», «Корсар», «Альта», «Грань».

У 2017 році було оголошено про плани поступового переходу великокаліберної артилерії Збройних сил України на Натовський калібр 155 мм (що відрізняється від радянського 152 мм). В рамках переходу планується також побудова заводу для виробництва широкого спектру боєприпасів, в тому числі й 155 мм.

Структура

Організаційно ракетні війська та артилерія складаються зі з'єднань, частин оперативно-тактичних і тактичних ракет, реактивної артилерії великого калібру. Артилерія складається зі з'єднань (частин, підрозділів) гаубичної, гарматної, реактивної, мінометів, а також артилерійської розвідки, управління і забезпечення.

Частини і підрозділи ракетних військ та артилерії організаційно входять у види та роди військ ЗС України й інших її воєнізованих структур:

• ракетні війська та артилерію Сухопутних військ України;
• ракетні війська та артилерію військ берегової оборони ВМС України;
• артилерію десантно-штурмових військ України;
• артилерію державної прикордонної служби України (мінометні підрозділи);
• артилерію національної гвардії України.

Артилерія СВ

9К58 «Смерч» на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.

9К79 «Точка-У» (19 ОРБр) на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.

2С7 «Піон» (43 ОАБр ВП) на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.

2С19 «Мста-С» (26 ОАБр) на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.

2С1 «Гвоздика» (72 ОМБр) на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.

2А36 «Гіацинт-Б» на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.

7 артилерійських бригад (1 великої потужності), 1 реактивна артилерійська бригада, 2 реактивні артилерійські полки, 1 ракетна бригада

Бригади

• 19-та окрема ракетна бригада — Хмельницький, безпосереднього підпорядкування Командуванню СВ
• 26-та окрема артилерійська бригада — Бердичів, ОК «Північ»
• 27-ма окрема реактивна артилерійська бригада — Суми, безпосереднього підпорядкування Командуванню СВ
• 38-ма окрема артилерійська бригада — Попільня
• 40-ва окрема артилерійська бригада — Первомайськ Миколаївської області, ОК «Південь»
• 43-тя окрема артилерійська бригада великої потужності — Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області, безпосереднього підпорядкування Командуванню СВ
• 44-та окрема артилерійська бригада — Тернопіль, ОК «Захід»
• 45-та окрема артилерійська бригада Яворів
• 55-та окрема артилерійська бригада — Запоріжжя, ОК «Схід»

Полки

• 15-й реактивний артилерійський полк — Дрогобич, безпосереднього підпорядкування Командуванню СВ
• 107-й реактивний артилерійський полк — Кременчук, безпосереднього підпорядкування Командуванню СВ

Бригадні артилерійські групи

• 53-тя бригадна артилерійська група 24-ї окремої механізованої бригади
• Бригадна артилерійська група 28-ї окремої механізованої бригади
• Бригадна артилерійська група 30-ї окремої механізованої бригади
• Бригадна артилерійська група 53-ї окремої механізованої бригади
• 55-та бригадна артилерійська група 72-ї окремої механізованої бригади
• Бригадна артилерійська група 92-ї окремої механізованої бригади
• Бригадна артилерійська група 93-ї окремої механізованої бригади
• 17-та бригадна артилерійська група 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади
• Бригадна артилерійська група 1-ї окремої танкової бригади
• Бригадна артилерійська група 17-ї окремої танкової бригади
• Бригадна артилерійська група 25-ї окремої повітрянодесантної бригади

Артилерія ВМС

• 406-та окрема артилерійська бригада м. Миколаїв
• 32-й реактивний артилерійський полк c. Алтестове

Артилерія ДШВ

• 148 окремий гаубичний самохідний артилерійський дивізіон - планується^[Коли?] розгортання в полк

Навчальні частини

• міжвидовий центр підготовки ракетних військ і артилерії, Дівички в/ч А2399

Розформовані з'єднання

• 184-та артилерійська бригада великої потужності, Раухівка (Березівка-2), Одеська область
• 188-ма артилерійська бригада великої потужності, Ємільчине, Житомирська область
• 190-та артилерійська бригада великої потужності, Березине, Одеська область
• 192-га важка гаубична артилерійська бригада, Біла Церква, Київська область
• 238-ма важка гаубична артилерійська бригада, Запоріжжя (Нова Олександрівка), Запорізька область
• 430-та важка гаубична артилерійська бригада, Жовква, Львівська область
• 219-та артилерійська бригада, Турка, Львівська область
• 404-та артилерійська бригада, Новоград-Волинський, Житомирська область
• 66-й артилерійський корпус
• 331-ша артилерійська бригада

2001

• 155-й самохідний артилерійський полк
• 301-ша артилерійська бригада
• 1399-й протитанковий артилерійський полк

2003

• 816-й реактивний артилерійський Ельбінгський полк (32 АК)

2006

• 123-тя гвардійська ракетна Брянсько-Берлінська ордена Червоного Прапора бригада, в/ч А1002, Конотоп, Сумська область.

2013

• 11-та окрема артилерійська бригада

Командувачі

• (1687—1709) гетьман Іван Мазепа
• (1917—1921) генерал-хорунжий Дашкевич Роман Іванович
• (1996—2000) генерал-лейтенант Терещенко Володимир Іванович
• (2000—2005) генерал-лейтенант Микола Грицай
• (2005—2008) генерал-майор Володимир Рябоконь
• (2008—2015) генерал-майор Андрій Колєнніков
• (2016) генерал-майор Горбильов В'ячеслав Юрійович

Озброєння

На озброєнні з'єднань, частин та підрозділів РВтА знаходяться:

• ракетні комплекси оперативно-тактичних, тактичних ракет «Точка-У»;
• реактивні системи залпового вогню типу «Смерч», «Ураган», «Град»;
• самохідні гармати та гаубиці Мста-С, «Гіацинт», «Піон», «Акація», «Гвоздика»;
• гаубиці «Мста-Б», Д-30, Д-20;
• протитанкові засоби «Штурм», «Конкурс», «Рапіра».

Див. також

• Польова артилерія Сполучених Штатів
• Ракетні війська та артилерія СРСР
• Ракетні війська та артилерія Російської Федерації
• Ракетні війська та артилерія Польщі
• Ракетні війська та артилерія
• Ракетні війська
• День ракетних військ та артилерії України

Посилання

• У Теребовлі відновлено військове містечко для розміщення підрозділів артилерійської бригади. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-03-11. Процитовано 10 березня 2018. 
• Артилерія морської піхоти (стаття з газети "Відродження" від 26 червня 1918 р.)
• Символи “бога війни” // Військово-історичний альманах. – 2011. – Ч. 1 (22). – С. 137-146.
• ПИРЯТИН - Арта (18+)