Ракетні війська та артилерія України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ракетні війська та артилерія
БЗ РВтА.svg
Емблема ракетних військ та артилерії, 2016р.
На службі 1992 — по т.ч.
Країна  Україна
Належність ЗСУ Збройні сили
Тип ракетні війська та артилерія
Чисельність 11 бригад, 2 полки
Річниці 3 листопада
Командування
Поточний
командувач		 генерал-майор
В'ячеслав Горбильов
Знаки розрізнення
Нарукавний знак роду військ НЗ РВтА СВ.svg
Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Ракетні війська та артилерія (РВтА) — окремий рід військ в складі Сухопутних військ та Військово-морських сил Збройних сил України. Артилерійські війська є основною вогневою силою в операціях, що проводяться Сухопутними військами із застосуванням звичайної зброї, й виконують до 65-70 % загального об'єму завдання із вогневого ураження супротивника.

Ракетні війська та артилерія складаються із з'єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з'єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної та протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів та підрозділів протитанкових керованих ракет. Вони призначені для ураження живої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об'єктів ППО та інших важливих об'єктів при веденні загальновійськової операції (бою).

Збройні сили України мають 10 бригад і 1 полк у складі Сухопутних військ і 1 бригада і 1 полк у складі ВМСУ.

Історія[ред. | ред. код]

Козаччина[ред. | ред. код]

Історія української артилерії бере свій початок від гетьманування Івана Мазепи. Гетьман Мазепа був фахівцем у артилерії, під час його правління значно збільшився гарматний арсенал України, ставши одним із найбільших у Європі. Чимало гармат було виготовлено у людвисарні Глухова, де працювали відомі ливарі Йосип і Карпо Балашевичі. Балашевичі не забували на своїх виробах робити напис, мовляв, усе це зроблено «старанням же й коштом ясновельможного його милості пана Іоанна Мазепи», однак після його еміграції Петро І наказав вивезти усі гармати в Росію. За іронією долі, артилерія, зроблена для українців, стала основою формування російської.

Українська революція[ред. | ред. код]

Під час Української революції 1917-21 років полковник УНР Роман Дашкевич, колишній старшина австро-угорської армії став справжнім батьком української артилерії — він не тільки організував артилерію української армії часів Центральної Ради, Гетьманату та Директорії, а й за власні кошти закупив воякам мундири, кріси та кулемети. Українська артилерія після захоплення Наддніпрянщини була повністю знищена, а відновилася лише після проголошення незалежності України та спочатку базувалася на радянській техніці.

Радянський період[ред. | ред. код]

Військове протистояння СРСР і США найбільше виявилося в так званій гонці озброєнь і особливо її ракетно-ядерному компоненті. У результаті виникли нові види збройних сил. Ракети різного типу з ядерними бойовими зарядами стали їхнім основним озброєнням. До системи стратегічних ядерних сил залічують ракетні війська наземного базування, ракетні бойові комплекси на підводних човнах і ракетні частини військово-повітряних сил.

Критичного рівня ядерне протистояння досягло в 1962 р. Тоді 51-ша окрема ракетна дивізія, сформована з частин 43-ї ракетної армії, перебуваючи на території Куби, готова була завдати 27 жовтня ракетно-ядерного удару по території США 24 ракетами Р-12. Збройні сили США також приготувалися до ядерних ударів по території СРСР. Світ опинився на межі ядерної війни. На щастя, менше ніж за місяць кризу вдалося подолати.

На території України, починаючи з 1960 р., на базі частин 43-ї повітряної армії формувалися частини ракетних військ. 43-тя ракетна армія зі штабом у Вінниці мала у своєму складі 19-ту (Хмельницький), 37-му (Луцьк), 46-ту (Первомайськ), 50-ту (с.Білокоровичі), 35-ту (Орджонікідзе, Росія), 44-ту (Коломия), 43-тю (Ромни) ракетні дивізії та частини забезпечення.

Між 1988 і 1991 рр. ліквідовано всі ракети середньої і малої дальності класу РСД-10 (СС-20, «Піонер»), Р-12 (СС-4, «Сандал»), Р-14.

Незалежна Україна[ред. | ред. код]

На озброєнні армії на початок 1994 р. перебували 176 ракетних комплексів типу «ОС», які мали на озброєнні 130 ракет класу РС-18 (СС-19) і 46 ракет класу РС-22 (СС-24), з 1272 ядерними бойовими зарядами. Крім цього, в Україні було 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. У 1993 — 1994 рр. знято з бойового чегування в 19-й і 46-й ракетних дивізіях 40 ракет РС-18 (СС-19) і знижено ступінь бойової готовості ще 46 ракет класу РС-22 і їхніх пускових комплексів, а також стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160. У 2001 р. роботи, пов'язані з ядерним роззброєнням і ліквідацією ядерної зброї в Україні, завершились підривом останньої шахтно-пускової установки. Масштабна ліквідація ядерного озброєння відбулася вперше. Україна продемонструвала всьому світові в цьому приклад.

Докладніше: Ядерна зброя України

Громадськість та світ повинні бачити і знати, що таке ракетно-ядерне озброєння, яке розміщувалося на території України. Для цього в Україні в селищі Побузькому Голованівського району Кіровоградської області на базі полку 46-ї ракетної дивізії створено Музей ракетних військ стратегічного призначення. Він являє собою бойову стартову позицію з шахтно-пусковою установкою, командним пунктом запуску ракети, наземним обладнанням і різноманітними допоміжними механізмами. Усе збережено в первісному вигляді.

До 2013 року розглядалася можливість розробки та налагодження серійного випуску Оперативно-тактичного комплексу Сапсан шляхом залучення КБ Південне та Південмашу. Комплекс мав стати основою майбутніх Стратегічних сил неядерного стримування. Однак з початком російської агресії проект було закрито. Було розпочато роботи по трьом напрямкам Грім-2, Коршун-2 та РСЗВ з коригованим боєприпасом Вільха. На заміну застарілій машині БМ-21 Град створена серія Бастіон-01, які поступово еволюціонували до РСЗВ Верба. Комплекс Бастіон-03 на заміну РСЗВ Ураган прийнятий на озброєння Української армії.

Для боротьби з потенційним противником пропонується до прийняття на озброєння ряду нових комплексів вітчизняного виробництва таких як комплекс Комбат, «Стугна», «Бар'єр», «Скіф», «Корсар», «Альта», «Грань».

У 2017 році було оголошено про плани поступового переходу великокаліберної артилерії Збройних сил України на Натовський калібр 155 мм (що відрізняється від радянського 152 мм). В рамках переходу планується також побудова заводу для виробництва широкого спектру боєприпасів, в тому числі й 155 мм.[1]

Під час відвідування Міністром оборони України Степан Полторак репетиції Параду до 27-ї річниці Незалежності України, відповідаючи на питання журналістів про САУ «Богдана» розказав, що 10 серпня 2018 року буде прийнято рішення про прийняття на озброєння 155-мм гармати, також Полторак додав, що вже станом на 7 серпня вона проходить випробування.[2]

На 2019 рік заплановане формування перших штатних артилерійських підрозділів, які матимуть на озброєнні високоточну систему залпового вогню «Вільха» та систему «Верба».[3]

Структура[ред. | ред. код]

Організаційно ракетні війська та артилерія складаються зі з'єднань, частин оперативно-тактичних і тактичних ракет, реактивної артилерії великого калібру. Артилерія складається зі з'єднань (частин, підрозділів) гаубичної, гарматної, реактивної, мінометів, а також артилерійської розвідки, управління і забезпечення.

Частини і підрозділи ракетних військ та артилерії організаційно входять у види та роди військ ЗС України й інших її воєнізованих структур:

Артилерія СВ[ред. | ред. код]

9К58 «Смерч» на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.
9К79 «Точка-У» (19 ОРБр) на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.
2С7 «Піон» (43 ОАБр ВП) на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.
2С19 «Мста-С» (26 ОАБр) на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.
2С1 «Гвоздика» (72 ОМБр) на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.
2А36 «Гіацинт-Б» на параді до Дня Незалежності України, 2016 р.

7 артилерійських бригад (1 великої потужності), 2 реактивні артилерійські бригади, 1 реактивний артилерійський полк, 1 ракетна бригада

Бригади[ред. | ред. код]

Ракетні
Реактивні
Великої потужності
Інші

Полки[ред. | ред. код]

Бригадні артилерійські групи[ред. | ред. код]

Артилерія ВМС[ред. | ред. код]

Артилерія ДШВ[ред. | ред. код]

Навчальні частини[ред. | ред. код]

  • міжвидовий центр підготовки ракетних військ і артилерії, Дівички в/ч А2399[8][9][10]

Розформовані з'єднання[ред. | ред. код]

1992
1994
2001
2003
2004
2005
2013
2015

Командувачі[ред. | ред. код]

Традиції[ред. | ред. код]

Емблема (2007—2016)

Озброєння[ред. | ред. код]

На озброєнні з'єднань, частин та підрозділів РВтА знаходяться:

Міжнародні навчання[ред. | ред. код]

На 2019 рік був запланований дебют участі української артилерійської батареї на міжнародних навчаннях Dynamic Front у Німеччині. Цьому передувала річна підготовка підрозділу. В 2018 році у Dynamic Front взяло учать 3700 вояків з 26 країн. Зокрема, у навчаннях брали участь підрозділи з Чехії, Франції, Німеччини, Італії, Литви, Румунії, Туреччини, Великої Британії, США тощо. Рішення, розроблені в ході Dynamic Front-2018, через сім місяців були застосовані вже в навчаннях НАТО Sabre Strike в Балтійських країнах. На них, серед іншого, відпрацьовувалося відбиття російського нападу на країни Балтії та Польщу. Через низку організаційних та технічних проблем цей дебют було скасовано.[23]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Командувач РВіА про перехід артилерії на калібр 155-мм та інші перспективи. www.ukrmilitary.com. Процитовано 2017-11-03. 
  2. ↑ Сьогодні розпочались випробування САУ “Богдана”. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-08-07. Процитовано 7 серпня 2018. 
  3. ↑ Перші підрозділи озброєні ракетними системами «Верба» та «Вільха» сформують вже цього року. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2019-02-20. Процитовано 20 лютого 2019. 
  4. ↑ Артилеристи 26 бригади долають «негаразди»: жертв нема. http://www.berdichev.biz/. Бердичів BIZ. 2018-02-21. Архів оригіналу за 2018-02-21. Процитовано 21 лютого 2018. 
  5. ↑ а б 4 армійський корпус резерву. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 29 вересня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016. 
  6. ↑ Військові частини, ВНЗ, установи, що не належать до видів ЗС України. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. Процитовано 27 жовтня 2016. 
  7. ↑ Стосороквосьмий Огсадн
  8. ↑ ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА А2399 (НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР) ЗАПРОШУЄ НА СЛУЖБУ ЗА КОНТРАКТОМ. http://koda.gov.ua/. Київська обласна державна адміністрація. 2018-04-18. Архів оригіналу за 2018-05-16. Процитовано 16 травня 2018. 
  9. ↑ У «Дівичках» розбудовують міжвидовий центр підготовки ракетних військ і артилерії. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2017-09-02. Процитовано 19 травня 2018. 
  10. ↑ На Київщині проведені практичні заняття з виконання стрільб з автомата вихованцями військово-спортивного ліцею “Патріот”. http://phm.gov.ua/. Переяславська міська рада. 2018-04-19. Процитовано 19 травня 2018. 
  11. ↑ 184th Artillery Brigade of High Power
  12. ↑ 190th Artillery Brigade of High Power
  13. ↑ 192nd Heavy Howitzer Artillery Brigade
  14. ↑ 238th Heavy Howitzer Artillery Brigade
  15. ↑ 430th Heavy Howitzer Artillery Brigade
  16. ↑ 219th Artillery Brigade
  17. ↑ 404th Artillery Brigade
  18. ↑ Парк бойових машин 58-ї ОМПБр ЗСУ (Конотоп)
  19. ↑ Десятилетие трагедии в Броварах: «Если бы ракета попала в дом в приемный день, погибших было бы намного больше»
  20. ↑ 188th Artillery Brigade of High Power
  21. ↑ Розформовані військові частини. http://www.ukrmilitary.com/. Процитовано 16 червня 2016. 
  22. ↑ Чи готова українська артилерія до повномасштабного наступу ворога: інтерв'ю з командувачем. http://24tv.ua/. Канал 24. 3 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016. 
  23. ↑ Мовчання гармат. Чому наших артилеристів «продинамили» з міжнародними військовими навчаннями Dynamic Front?

Посилання[ред. | ред. код]

Пісні
Структура
Сухопутні війська
Повітряні сили
ВМС
Інші
Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg
Оснащення
Символи
Військова служба
Правове поле
Освіта
Медицина
Музика
Спорт
Конфлікти
Інші/колишні
формування
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ракетні_війська_та_артилерія_України&oldid=24914055