Віялопалий гекон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віялопалий гекон
Ptyodactylus puiseuxi
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Інфраряд: Геконоподібні (Gekkota)
Родина: Phyllodactylidae
Рід: Віялопалий гекон (Ptyodactylus)
Goldfuss, 1820
Види

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Ptyodactylus
Віківиди: Ptyodactylus
EOL: 35517
ITIS: 818076
NCBI: 502502

Віялопалий гекон (Ptyodactylus) — рід геконоподібних ящірок родини Phyllodactylidae. Представники цього роду мешкають на Близькому Сході та в Африці.

Довжина представників роду Ptyodactylusстановить 15-20 см. Забарвлення варіюється від сірого до світло-коричневого. Особливістю цих геконів є будова кінцівок і пальців, які завершуються широкою пластинкою, подібною до віяла.

Представники роду Ptyodactylus живуть в кам'янистих пустелях і напівпустелях та в передгір'ях, добре лазають по скелям. Деякі види активні вночі, деякі вдень. Живляться комахами, черв'яками, скорпіонами. Відкладають яйця, в кладці 2-3 яйця.

Рід Ptyodactylus нараховує 12 видів:[1]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Ptyodactylus походить від сполучення слів дав.-гр. πτυον — віяло і δακτυλος — палець[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. P. Uetz & J. Hallermann (ред.). Genus: Asaccus. The Reptile Database. Процитовано 01 листопада 2023. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  2. Simó-Riudalbas, M.; Metallinou, M.; de Pous, P.; Els, J.; Jayasinghe, S.; Péntek-Zakar, E.; Wilms, T.; Al-Saadi, S.; Carranza, S. (2017), Cryptic diversity in Ptyodactylus (Reptilia: Gekkonidae) from the northern Hajar Mountains of Oman and the United Arab Emirates uncovered by an integrative taxonomic approach, PLOS ONE, 12 (8): e0180397, Bibcode:2017PLoSO..1280397S, doi:10.1371/journal.pone.0180397, PMC 5540286, PMID 28767644, e0180397{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. E.C. Jaeger: Source-book of biological names and terms. Springfield: Charles C. Thomas, 1944, s. 189.