Г'ю Фіцрой, 11-й герцог Ґрафтон
| Г'ю Фіцрой, 11-й герцог Ґрафтон | |
|---|---|
| англ. Hugh FitzRoy | |
 | |
|
Нині на посаді | |
| Народився |
3 квітня 1919[1] Кейптаун, ПАР |
| Помер |
7 квітня 2011[2][1] (92 роки) Юстон-Голл, Eustond, Сент-Едмендсберіd, Саффолк, Східна Англія, Англія, Велика Британія |
| Відомий як | політик, ад'ютант |
| Країна | Велика Британія і Сполучене Королівство |
| Alma mater | Коледж Магдалини і Ітонський коледж |
| Батько | Чарлз Фіцрой, 10-й герцог Ґрафтон |
| Мати | Doreen Buxtond[1] |
| У шлюбі з | Форчун Фітцрой |
| Діти | James FitzRoy, Earl of Eustond, Lady Henrietta FitzRoyd[1], Lady Virginia FitzRoyd[1], Lord Charles FitzRoyd[1] і Lady Olivia FitzRoyd[1] |
| Нагороди |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Г'ю Деніс Чарлз Фіцрой, 11-й герцог Ґрафтон KG DL (3 квітня 1919 — 7 квітня 2011) був сином Чарлза Фіцроя, 10-го герцога Ґрафтона і його першої дружини леді Дорін Марії Джозефи Сідні Бакстон, другої дочки Сідні Бакстона, 1-го графа Бакстона. З 1936 до 1970 року він також носив титул графа Юстона.
Життя і кар'єра[ред. | ред. код]
Він народився в 1919 році в Кейптауні, Південно-Африканський Союз[3][4]. Він є одним із сотень нащадків короля Англії Карла II. Його рід походить від Генрі Фіцроя, 1-го герцога Ґрафтона, який народився від коханки короля Барбари Вільєрс. Чарлз мав багато дітей, але жодних законних; після його смерті корона перейшла до його брата, католика, якого було скинуто, і чиє потомство було виключено на цій підставі, за винятком двох його дочок, вихованих у протестантстві. Згодом дім Стюартів поступився місцем своїм далеким родичам, дому Ганновер.
Через предка герцога Енн Воррен, доньку адмірала сера Пітера Воррена, він є нащадком родин Шуйлер, Ван Кортландт і Делансі, усіх з Британської Північної Америки[5].
Герцог отримав освіту в Ітонському коледжі та в коледжі Магдалини в Кембриджі. Згодом його призвали до Гренадерської гвардії, і протягом трьох років, починаючи з 1943 року, він був ад'ютантом віце-короля Індії, фельдмаршала віконта Вейвелла .
Герцог Ґрафтон присвятив більшу частину свого життя збереженню та захисту історичних будівель. Він був головою, а згодом президентом Товариства захисту старовинних будівель, а також у різний час очолював Фонд збереження історичних церков, Фонд архітектурної спадщини, Консультативну комісію Англіканської церкви з питань соборів та Музей сера Джона Соуна .
Герцог був членом Ради історичних будівель з моменту її заснування в 1953 році, і поки він не змінив свого батька на посаді герцога в 1970 році, він був адміністратором Національного тресту Сассекса і Кента, а пізніше Східної Англії. Він також був заступником голови Національної портретної галереї .
Родове помістя герцогів Ґрафтон був у Юстон-Голлі поблизу Тетфорда . У 1976 році він отримав відзнаку лицаря Ордена Підв'язки. Він помер у 2011 році в Юстон-Голлі, Саффолк[6].
Шлюб і діти[ред. | ред. код]
12 жовтня 1946 року він одружився з Енн Форчун Сміт ( Володарки мантій королеви Єлизавети II з 1967 року до її смерті). У них було п'ятеро дітей:[3]
- Джеймс Олівер Чарлз Фіцрой, граф Юстон (13 грудня 1947 – 1 жовтня 2009), одружився з леді Клер Амабель Марґарет Керр, донькою 12-го маркіза Лотіанського, і мав одного сина, Генрі Фіцроя, 12-го герцога Ґрафтона, і чотирьох дочок.
- Леді Генрієтта Форчун Дорін Фіцрой (народилася 14 вересня 1949 року), яка вийшла заміж за Едварда Сент-Джорджа.
- Леді Вірджинія Мері Елізабет Фіцрой (народилася 10 квітня 1954 р.), яка вийшла заміж (і розлучилася) з лордом Ральфом Керром, сином Пітера Керра, 12-го маркіза Лотіанського ; повторно одружилася, але дітей не мала.
- Лорд Чарлз Патрік Г'ю Фіцрой (народився 7 січня 1957 року), який одружився з Діаною Міллер-Стірлінґ і має двох синів.
- Леді (Олівія) Роуз Мілдред Фіцрой (народилася 1 серпня 1963 р.), яка вийшла заміж за Ґая Монсона, менеджера інвестиційних фондів, і має двох дочок, Олівію та Леонору.
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж Lundy D. R. The Peerage
- ↑ http://announcements.telegraph.co.uk/deaths/131830/grafton
- ↑ а б Charles Mosley, ред. (2004). Burke's Peerage, Baronetage & Knightage. Т. II (вид. 107). с. 1616—19. ISBN 0-9711966-2-1.
- ↑ National Portrait Gallery. Hugh Denis Charles Fitzroy, 11th Duke of Grafton. Collections subjects. Процитовано 14 червня 2009.
- ↑ ThePeerage.com page 245 http://www.thepeerage.com/p245.htm#i2442 Accessed March 14, 2015.
- ↑ The Daily Telegraph (London) 10 April 2011, Death Announcements, online
Джерела[ред. | ред. код]
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- Hansard 1803–2005: contributions in Parliament by the Duke of Grafton
| Попередник Чарлз Фіцрой, 10-й герцог Ґрафтон |
Герцог Ґрафтон 1970—2011 |
Спадкоємець Генрі Фіцрой, 12-й герцог Ґрафтон |
|
