ГЕС Машкареньяш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Машкареньяш
19°30′03″ пд. ш. 40°55′07″ зх. д. / 19.501083333360778482° пд. ш. 40.918750000027777958° зх. д. / -19.501083333360778482; -40.918750000027777958Координати: 19°30′03″ пд. ш. 40°55′07″ зх. д. / 19.501083333360778482° пд. ш. 40.918750000027777958° зх. д. / -19.501083333360778482; -40.918750000027777958
Країна Бразилія Бразилія
Стан діюча
Річка Ріо-Досі
Каскад каскад на Ріо-Досі
Початок будівництва 1968
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1974 (перша черга), 2006 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність 180,5  МВт
Середнє річне виробництво 1100  млн кВт·год
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 17,6 (чистий)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Каплан
Кількість та марка турбін 3 (1-ша черга), 1 (2-га черга)
Витрата через турбіни від 230 до 275 (кожна з турбін 1-ї черги), 269 (2-га черга)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3 (1-ша черга), 1 на 55 МВА (2-га черга)
Потужність гідроагрегатів 2 × 45 + 1 × 41 (1-ша черга), 1 × 49,5 (2-га черга)  МВт
Основні споруди
Висота греблі 33  м
Власник Energias de Portugal
ГЕС Машкареньяш. Карта розташування: Бразилія
ГЕС Машкареньяш
ГЕС Машкареньяш
Мапа
Мапа

ГЕС Машкареньяш (порт. Usina Hidrelétrica de Mascarenhas) — гідроелектростанція на сході Бразилії у штаті Еспіриту-Санту. Розташована після ГЕС Айморес і становить нижній ступінь у каскаді на річці Ріо-Досі, яка впадає в Атлантичний океан за 80 км на північ від столиці названого штату міста Віторія.

У межах проєкту річку перекрили греблею висотою 33 метри, яка утримує витягнуте по її долині на 12,9 км водосховище з площею поверхні 5,31 км2 та об'ємом в операційному режимі від 31 до 42 млн м3. Рівень цієї водойми може змінюватись між позначками у 59,5 та 63,5 метра НРМ[1][2].

Інтегрований у греблю машинний зал ввели в експлуатацію у 1974 році з трьома турбінами типу Каплан потужністю по 41 МВт. У 2000-му дві з них підсилили до 45 МВт, а у 2006-му додали четверту турбіну з показником 49,5 МВт, що довело загальну потужність станції до 180,5 МВт. Її гідроагрегати працюють із напором у 22 м (чистий напір 17,6 м) та повинні забезпечувати виробництво 1,1 млрд кВт·год електроенергії на рік[3][4][5][6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pereira, Geraldo Magela (29 травня 2015). Projeto de usinas hidrelétricas: passo a passo (pt-BR) . Oficina de Textos. ISBN 9788579751738. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
  2. Hidrogeomorfologicas no Rio Doce (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2018.
  3. IBGE. IBGE | Biblioteca | Detalhes | Usina Hidrelétrica de Mascarenhas: Baixo Guandu, ES. biblioteca.ibge.gov.br (pt-br) . Процитовано 4 березня 2018.
  4. EDP – Energias de Portugal (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2018.
  5. Mascarenhas project designe form. Архів оригіналу за 5 березня 2018.
  6. UHE Mascarenhas. www.edp.com.br (pt-br) . Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.