ГЕС Сальто-Гранде (Ріо-Досі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Сальто-Гранде (Ріо-Досі)
19°06′55″ пд. ш. 42°43′07″ зх. д. / 19.11527777780577964° пд. ш. 42.718805555583777789° зх. д. / -19.11527777780577964; -42.718805555583777789Координати: 19°06′55″ пд. ш. 42°43′07″ зх. д. / 19.11527777780577964° пд. ш. 42.718805555583777789° зх. д. / -19.11527777780577964; -42.718805555583777789
КраїнаБразилія Бразилія
Стандіюча
РічкаСанто-Антоніо, Guanhães
Каскадкаскад на Санто-Антоніо
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1956
Основні характеристики
Установлена потужність102  МВт
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір95  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін4
Витрата через турбіни2х31 + 2х35  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів4
Потужність гідроагрегатів2х24 + 2х27  МВт
ВласникCompahia Energetica de Minas Gerais (CEMIG)
ОператорCompanhia Energética de Minas Geraisd
ГЕС Сальто-Гранде. Карта розташування: Бразилія
ГЕС Сальто-Гранде
ГЕС Сальто-Гранде
Мапа
Мапа

ГЕС Сальто-Гранде — гідроелектростанція в Бразилії у штаті Мінас-Жерайс. Знаходячись вище від ГЕС Порто-Естрела, становить верхній ступінь у каскаді на річці Санто-Антоніо, що є лівою притокою Ріо-Досі (впадає в Атлантичний океан за 80 км на північ від Віторії).

Головний резервуар для накопичення ресурсу створили на лівій притоці Санто-Антоніо — річці Guanhães, яку за кілька сотень метрів від гирла перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 31 метр. Утворене нею водосховище має об'єм у 155 млн м3 (корисний об'єм у 58 млн м3) і нормальне коливання рівня поверхні між позначками 346 і 356 метрів НРМ. Окрім прямого притоку, воно поповнюється за рахунок деривації із Санто-Антоніо, для чого на останній за 2,5 км від сховища Guanhães звели ще одну бетонну гравітаційну греблю висотою 24 метри, яка утримує водойму з об'ємом 97 млн м3 (корисний об'єм 11 млн м3).

Від основного водосховища ресурс подається далі по головному дериваційному тунелю, прокладеному через лівобережний гірський масив до розташованого за понад 4 км машинного залу. Останній збудований на березі Санто-Антоніо та обладнаний чотирма турбінами типу Френсіс загальною потужністю 102 МВт, які працюють при напорі у 95 метрів.[1][2][3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.cemig.com.br/en-us/Company_and_Future/Sustainability/Programs/environmental_programs/peixe_vivo/Pages/usinas_rio_doce.aspx. www.cemig.com.br (en-us) . Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  2. CAVITAÇÃO EM TURBINAS HIDRÁULICAS DO TIPO FRANCIS E KAPLAN NO BRASIL Cid Antunes Horta Carmo Gonçalves José Adalberto Lage Calainho Fernando Gillet Lomônaco (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2018.
  3. REAVALIAÇÃO DA SEGURANÇA DA BARRAGEM DE TERRA DA USINA HIDRELÉTRICA DO PIAU (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2018.