Перейти до вмісту

Габрієль Агбонлахор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Габрієль Агбонлахор
Особисті дані
Повне ім'я англ. Gabriel Imuetinyan "Gabby"
Agbonlahor
Народження 13 жовтня 1986(1986-10-13)[1][2][3] (39 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Ердінгтонd, Бірмінгем[d], Західний Мідленд, Англія, Велика Британія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 180 см
Вага 78 кг
Громадянство  Англія Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005–2018 Англія «Астон Вілла» 341 (76)
2005  Англія «Вотфорд» 2 (0)
2005  Англія «Шеффілд Венсдей» 8 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2006—2009 Англія Англія (U-21) 13 (4)
2008–2009 Англія Англія 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Габрієль Імуетінян «Гебі» Агбонлахор (англ. Gabriel Imuetinyan "Gabby" Agbonlahor; 13 жовтня 1986, Бірмінгем, Англія) — англійський футболіст нігерійсько-шотландського походження, нападник клубу «Астон Вілла» та збірної Англії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Агбонлахор почав грати у футбол за місцеву команду Great Barr Falcons і районну збірну. Його помітив скаут «Астон Вілли», у якій Габрієль пройшов усю академію та підписав перший професійний контракт у червні 2005 року[5]. У вересні 2005 року він був відданий в оренду до «Вотфорда»[6], де дебютував у професійному футболі. Також на правах оренди виступав за «Шеффілд Венсдей».

Габрієль Агбонлахор під час виступів за «Астон Віллу». 2014 рік.

18 березня 2006 року дебютував у Прем'єр-лізі за «Віллу» у грі проти «Евертона» (1:4), де Агбонлахор забив свій перший гол[7]. З сезону 2006/07 став регулярним гравцем першої команди, граючи як на позиції нападника, так і на правому фланзі. У 2008 році підписав новий контракт до 2012 року[8] та забив швидкий «ідеальний» хет-трик проти «Манчестер Сіті» (голи головою, правою та лівою ногою за сім хвилин), що зробило цей хет-трик третім за швидкістю в історії Прем'єр-ліги після Роббі Фаулера та Садіо Мане[9].

Протягом наступних сезонів Агбонлахор став ключовим гравцем «вілланів», а 29 квітня 2013 року у грі з «Сандерлендом» (6:1) забив свій 61-й гол у Прем'єр-лізі, чим перевершив результат Двайта Йорка та став найкращим бомбардиром клубу у Прем'єр-лізі[10]. У сезоні 2009/10 він грав у фіналі Кубка ліги, де вони програли «Манчестер Юнайтед» з рахунком 1:2[11], а у сезоні 2014/15 грав у фіналі Кубка Англії, де теж не зміг здобути трофей, поступившись «Арсеналу» (0:4)[12]. З наступного сезону став капітаном команди, і носив капітанську пов'язку до 2016 року[13].

У сезоні 2017/18 Агбонлахор практично не грав, а влітку 2018 року його контракт із клубом не було продовжено, завершивши 17-річну кар'єру у «Віллі»[14]. Загалом він провів 391 матч за «Астон Віллу», зокрема 322 у Прем'єр-лізі і забив 87 голів за клуб. Він був найкращим бомбардиром команди у Прем'єр-лізі, забивши 74 голи протягом 11 сезонів поспіль, поки Оллі Воткінс не побив його рекорд у травні 2025 року[15]. 27 березня 2019 року у віці 32 років він офіційно завершив ігрову кар'єру[16].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Агбонлахор мав право виступати за Англію, а також за Нігерію (через батька) і Шотландію (через матір). Шотландська асоціація ще в 2006 році висловлювала інтерес до його натуралізації, а Федерація футболу Нігерії кілька разів закликала гравця зробити вибір на користь «Суперорлів». Однак він сам підкреслював, що відчуває себе англійцем і прагне грати лише за національну збірну Англії[17].

6 жовтня 2006 року дебютував за молодіжну збірну Англії U-21 у матчі проти Німеччини (1:0), замінивши Вейна Раутледжа[18]. З цією командою Агбонлахор виступав на молодіжному чемпіонаті Європи 2009 року в Швеції, де Англія дійшла до фіналу. Всього за молодіжну збірну провів 16 матчів і забив 4 голи.

1 лютого 2008 року вперше отримав виклик до національної збірної Англії від Фабіо Капелло на матч проти збірної Швейцарії[19], однак через травму не зіграв[20]. Лише 19 листопада 2008 року у товариському матчі проти Німеччини в Берліні Агбонлахор дебютував за збірну. Англія перемогла 2:1, а Агбонлахор вийшов у стартовому складі[21]. Загалом провів 3 матчі за збірну Англії, голів не забивав.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. FBref
  2. BDFA
  3. AsMadrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
  4. Gabriel Agbonlahor at home on big stage
  5. Dicken, Alex (9 травня 2020). Villa hero secretly played for Wolves before crunch decision. Birmingham Live (англ.). Процитовано 19 вересня 2025.
  6. Watford seal Agbonlahor loan deal. bbc.co.uk. 22 вересня 2005. Процитовано 19 вересня 2025.
  7. Everton 4-1 Aston Villa. bbc.co.uk. 18 березня 2006. Процитовано 19 вересня 2025.
  8. Premier League football news from the Barclays Premier League. www.premierleague.com. Процитовано 19 вересня 2025.
  9. Aston Villa 4-2 Man City. bbc.co.uk. 17 серпня 2008. Процитовано 19 вересня 2025.
  10. Gabriel Agbonlahor: Premier League survival, not records, the priority. Sky Sports. Процитовано 19 вересня 2025.
  11. Aston Villa 1-2 Man Utd. bbc.co.uk. 28 лютого 2010. Процитовано 19 вересня 2025.
  12. Arsenal 4-0 Aston Villa. BBC Sport. 29 травня 2015. Процитовано 19 вересня 2025.
  13. Gabriel Agbonlahor resigns Aston Villa captaincy and is fined by club. BBC Sport. 28 квітня 2016. Процитовано 19 вересня 2025.
  14. Chapman, Joseph (29 червня 2018). Aston Villa's transfer troubles are getting even bleaker - reports. Birmingham Live (англ.). Процитовано 19 вересня 2025.
  15. Club, Aston Villa Football (11 травня 2025). Ollie Watkins’ significant Premier League goals. Aston Villa Football Club. Процитовано 19 вересня 2025.
  16. Gabby Agbonlahor: Former Aston Villa and England striker retires aged 32. BBC Sport. 27 березня 2019. Процитовано 19 вересня 2025.
  17. Scots consider Agbonlahor call-up. bbc.co.uk. 10 червня 2007. Процитовано 19 вересня 2025.
  18. England U21 1-0 Germany U21. bbc.co.uk. 6 жовтня 2006. Процитовано 19 вересня 2025.
  19. Capello keeps Agbonlahor in squad. bbc.co.uk. 2 лютого 2008. Процитовано 19 вересня 2025.
  20. Wright-Phillips fit for England. bbc.co.uk. 5 лютого 2008. Процитовано 19 вересня 2025.
  21. Germany 1-2 England. bbc.co.uk. 19 листопада 2008. Процитовано 19 вересня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]