Гавриленко Микола Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гавриленко Микола Георгійович
Народився 1910
Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 12 лютого 1999(1999-02-12)
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Харківський національний університет будівництва та архітектури
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден Червоної Зірки

Мико́ла Гео́ргійович Гавриленко (нар. 1910(1910), місто Маріуполь, тепер Донецької області — ?) — радянський господарський керівник, директор Маріупольського металургійного заводу імені Ілліча (у 1949—1957 роках). Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1927 року почав працювати різноробом на Маріупольському металургійному заводі імені Ілліча.

У 19311936 роках навчався спочатку в Харківському інженерно-будівельному інституті, потім у Ленінградському політехнічному інституті.

З 1936 по 1941 рік — начальник зміни і начальник прокатного цеху Маріупольського заводу імені Ілліча Сталінської області. Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації та очолював один з цехів Магнітогорського металургійного комбінату.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 19451949 роках — начальник броньового відділу, заступник головного інженера Маріупольського металургійного заводу Сталінської області.

У 1949—1957 роках — директор Ждановського металургійного заводу імені Ілліча Сталінської області.

З 1957 по 1965 рік — заступник голови Сталінської (Донецької) Ради народного господарства (раднаргоспу).

З 1965 року — 1-й заступник міністра чорної металургії Української РСР.

До виходу на пенсію у 1990 році працював в науково-дослідних інститутах.

Нагороди[ред. | ред. код]

 Джерела[ред. | ред. код]