Гаврині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гаврині
Gavrinis island.jpg

Острів Гаврині
Географія
47°34′26″ пн. ш. 2°53′52″ зх. д. / 47.57388888888900169° пн. ш. 2.8977777777778000° зх. д. / 47.57388888888900169; -2.8977777777778000Координати: 47°34′26″ пн. ш. 2°53′52″ зх. д. / 47.57388888888900169° пн. ш. 2.8977777777778000° зх. д. / 47.57388888888900169; -2.8977777777778000
Країна
Франція
Адм. одиниця Лармор-Бадан
Гаврині. Карта розташування: Франція
Гаврині
Гаврині
Гаврині (Франція)

Гаврині у Вікісховищі?
Декоративні плити з коридору в Гаврині. Копія в музеї Бугонського некрополя

Гаврині́ (брет. Gavriniz, фр. Gavrinis) — невеликий острів у затоці Морбіан, Бретань, Франція. Гаврині відомий завдяки мегалітичній пам'ятці — коридорній гробниці епохи неоліту, де збереглися артефакти мегалітичного мистецтва.

Географічне положення[ред.ред. код]

Острів Гаврині заселений. До нього можна дістатися на катері з міста Лармор-Баден (L'Armor-Baden). Розташований у тому місці, де затока Морбіан виходить до Атлантичного океану, острів є гранітною скелею завбільшки 750 x 400 метрів.

Назва[ред.ред. код]

Традиційно вважається, що назва Gavrinis походить від бретонських слів gavr (коза) та enez (острів), себто означає «козиний острів». Проте це радше народна етимологія й вона не підтверджена. У документах за 1184 та 1202 роки, назва острова пишеться як Guirv Enes та Guerg Enes відповідно. Старе бретонське слово Guerg не має відношення до gavr, однак має паралелі з давнім галльським словом gwery або староірландським ferg, що означає «робота». Таким чином, назва могла означати «острів, що обробляється», тобто заселений.

Коридорна гробниця[ред.ред. код]

Значення[ред.ред. код]

Плита з декоративним малюнком усередині коридору; привертає увагу антропоморфний мотив «щита» у верхній частині.

Коридорна гробниця, що розташована на острові, відноситься до епохи неоліту. Вона має цілу низку аналогів — бретонські мегаліти Карнак (Бретань) і Локмаріаке, ірландські мегаліти в Бру-на-Бойні та шотландський Мейсгау. Під час спорудження мегаліта, близько 3500 р. до н. е., острів ще був з'єднаний із материком. Багате внутрішнє оздоблення гробниці робить Гаврині одним з найважливіших місць, де збереглися пам'ятки європейського мегалітичного мистецтва. Гробниця добре збереглася.

Історія досліджень[ред.ред. код]

Перші археологічні дослідження було проведено 1835 року. Під час них було виявлено ​​внутрішню камеру. Подальші дослідження провів археолог Закарі Ле Рузік, який близько 1930 р. почав реставрацію пам'ятки. Подальші розкопки проводилися у 1960-х і 1970-х роках[1].

Вхід в коридорну гробницю Гаврині

Датування[ред.ред. код]

Гробниця, у порівнянні з іншими мегалітами Франції, була споруджена досить пізно. Її використання припинилося близько 3000 р. до н. е. У цей час дерев'яні конструкції, що облицьовували вхід, були спалені, після чого обвалилася частина кургану і був завалений вхід. З часом піщані наноси перетворили курган у звичайний пагорб.

Каїрн[ред.ред. код]

Діаметр кам'яного кургана (каїрна) становить близько 50 метрів. Внутрішня конструкція становить серію стін, що розділяють курган на декілька «шарів». Курган є характерним прикладом будівлі, спорудженої методом сухого мурування.

Камера[ред.ред. код]

Курган насипаний поверх самітної (майже квадратною) похоронної камери, що складається із приблизно 50 ретельно підігнаних плит. Камера розташована в центрі кургану, що має в діаметрі близько 2,5 метра. Найбільша з плит — стельова — важить близько 17 тонн. Подібні прості камери дольменного типу були поширені в Бретані у період 4500 — 3000 років до н. е. Водночас, подібні пам'ятники споруджувалися в Нормандії, Пуату, Ірландії, Великій Британії та на Іберському півострові.

Копія фрагмента коридору з Гаврині. Музей Бугонського некрополя.

Коридор та зображення всередині[ред.ред. код]

Зовні до камери веде коридор завдовжки 14 метрів. З 29 ортостатів[2], що утворюють стіни коридору, 23 прикрашені вирізаними символами та візерунками. Деякі із символів зображують конкретні об'єкти, наприклад, сокири або посохи. Поширений мотив у вигляді рогів, можливо, символізує тварин, а фігура, яку умовно позначають як «щит», можливо, є стилізованим зображенням людини. Присутні й абстрактніші мотиви: зигзаги, ромби та змієподібні лінії.

Повторне використання каменів[ред.ред. код]

Каїрн утворює ступінчасту структуру.

1984 року археологи виявили, що зовнішній бік деяких плит, якими покритий каїрн, також був прикрашений, проте в іншому стилі, ніж його внутрішня поверхня. Очевидно, прикраси наносилися ще до спорудження каїрна. На думку археологів, принаймні частину цих плит було використано вдруге — раніше вони були частинами інших монументів. На стельовій плиті камери зображено бика, роги ще однієї тварини, а також істоту, що нагадує кашалота. Обриси цієї плити такі, що вона добре поєднується з плитами двох інших пам'яток — Табль-де-Маршан та гробниці Ер-Венгле (Er Vinglé) в Локмаріаці (Locmariaquer), що розташовані від цієї гробниці на відстані 4 км. Існує припущення, що три зазначені плити раніше разом утворювали один масивний мегаліт, схожий до менгірів в Локмаріаку, який зруйнувався або був зруйнований для повторного використання, як і три зазначені плити, а його прикраси були навмисно знищені.

Експонована копія[ред.ред. код]

Копія частини коридору з Гаврині, що зображає камені з декоративними різьбленими зображеннями, виставлена ​​в Музеї мегалітичного некрополя кургану Бугон у Де-Севр.

Література[ред.ред. код]

  • Charles-Tanguy Leroux, Gavrinis et les mégalithes du golfe du Morbihan, Éditions Jean-Paul Gisserot, 2006.
  • J. L'Helgouac' H, «Les Idoles qu'on abat», Bulletin de la Société Polymatique du Morbihan 110, 1983, P. 57–68.
  • Charles-Tanguy Le Roux, «New excavations at Gavrinis», Antiquity 59, 1985, P. 183–187.
  • Charles-Tanguy Le Roux, «Gavrinis et les îles du Morbihan», Guides archéologiques de la France, Paris, Ministère de la Culture, 1985.
  • Charles-Tanguy Le Roux, Gavrinis, J.P. Gisserot, Paris 1995.
  • Cassen, S. et J. L'Helgouac'H, 1992. Du Symbole de la crosse: chronologie, répartition et interprétation. XVIIème colloque interrégional sur le Néolithique: Vannes 1990, actes. Rennes: RAO, supplément 5: 223–235.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ouest-France, Thursday, 27 July 2006.
  2. Ортостат — вертикально поставлена ​​кам'яна плита, елемент конструкції мегаліта.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]