Бретонська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бретонська мова
Brezhoneg
Мапа поширення бретонської мови впродовж сторіч
Мапа поширення бретонської мови впродовж сторіч
Поширена в: Франція Франція
Регіон: Бретань
Носії: бл. 270 000[1]
Писемність: латиниця
Класифікація: Індоєвропейська сім'я
Кельтська мовна родина
Бритська група
Коди мови
ISO 639-1 br
ISO 639-2 bre
ISO 639-3 bre

Брето́нська мова (Brezhoneg) — мова індоєвропейської сім'ї, кельтської групи, бритської підгрупи. Вельми близька до валлійської, корнської (особливо) і споріднена з галльською мовою. Поширена на північному заході Франції у Бретані, в основному у департаменті Фіністер (Penn ar Bed) і на заході департаментів Кот-д'Армор (Aodoù-an-Arvor) і Морбіан (Mor-bihan).

Абетка[ред.ред. код]

A B CH C'H D E F G H I J K L M N O P R S T U V W Y Z
a b ch c'h d e f g h i j k l m n o p r s t u v w y z

Диграф c'h позначає [x], а ch — [ʃ].

Диграф zh, залежно від діалекту читається як z або h.

Старий бретонський алфабет: A B K D E F G GW H CH C'H I Y J L M N O P R S T U V W Z.

Діалекти[ред.ред. код]

Діалекти бретонської мови

Бретонська мова складається з 4 основних діалектів:

  • Корнуайський — найпоширеніший діалект бретонської мови, яким говорять близько 41 % всіх бретонців. Поширений у районі міста Кемпер і є найважливішим діалектом цієї мови.
  • Леонський — використовується на півночі Фіністера
  • Трегерський — найбільше використовується в районі міста Трегер
  • Ваннський — діалект району Ванн — є найменш поширеним діалектом, якими говорять менш як 16 % бретонців.

Історія мови[ред.ред. код]

Бретонці переселилися на територію сучасної Франції в другій половині V століття з півдня Британії, звідки їх витіснили набігами англосакси. Ще в IX столітті бретонці займали весь півострів від гирла Луари на півдні і до району Мон-Сен-Мішель на півночі. У наступні століття межі поширення бретонської мови пересунулися на захід. Детальні відомості про бретонську мову датуються середньобретонським періодомXI століття, пам'ятники з XIV ст. — до цього часу збереглися лише глоси і власні імена). Упродовж усієї своєї історії бретонська перебувала під сильним впливом французької. У Середньовіччі існувала багата бретонська література, традиція якої припинилася лише до XVII століття. Не маючи офіційного статусу після втрати автономії Бретані, бретонська мова зберігалася переважно серед сільського населення, натомість у містах французька мова стала повністю переважати вже у XVIII столітті.

Повсюдну освіту в Бретані було введено лише в XIX столітті, проте вона здійснювалася винятково французькою, водночас бретонська мова була повністю заборонена. У той же час у XIX столітті почалася хвиля зацікавлення до вивчення бретонської мови і фольклору, важливу роль в чому зіграв Жан-Франсуа Ле Гонідек, який вважається творцем сучасної бретонської літературної мови.

Нині бретонська мова перебуває під загрозою зникнення: більшість її носіїв — це люди похилого віку, до того ж, мова недостатньо активно передається молодшому поколінню. У той-таки час, бретонською мовою наявна література, радіо- і телепередачі, існує мережа шкіл «Диван» (Diwan), де здійснюється викладання бретонською мовою. Але ці школи є приватними, позаяк із 1994 р., згідно із законом Тубона (прийнятим з метою захисту французької мови від зовнішнього впливу) держава фінансує виключно франкомовні школи. (за даними TMO-Fañch Broudic 2007, число активних носіїв мови — 206 000 осіб, або 5 % населення Бретані).

Двомовний знак (напис бретонською значно поступається в розмірах проти аналогічного французького)

Одна з труднощів, що стоять перед ентузіастами відродження бретонської мови, — існування щонайменше трьох варіантів орфографії: KLTG, або «об'єднана» орфографія (peurunvan, або Zedacheg — за прийнятим у ній диграфом zh, що означає z в діалектах KLT і h у ваннському діалекті); «університетська» (skolveurieg), наявна у двох варіантах для діалектів KLT і ваннського діалекту; і «міждіалектна» (etrerannyezhel), заснована на етимологічному принципі й близька до орфографії Ле Гонідека.

Приклади[ред.ред. код]

Поширеність бретонської мови на 2004.
  • Degemer mat — Ласкаво просимо;
  • Breizh — Бретань;
  • Brezhoneg — Бретонська мова;
  • Ti — Хата;
  • Kreiz-kêr — Центр міста;
  • Skol — Школа;
  • Skol-veur — Університет;

Культура[ред.ред. код]

Відомою співачкою, що виконує пісні бретонською мовою, є Сесіль Корбел.

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка бретонською мовою (переклала Наїґ Розмор)

VA ZESTAMANT
Pa vezin maro, sebeillit ahanon
En eur hourgane
E-kreiz ar stepenn divuzul
E va Ukrainia karet
Ablamour din da weled
Ar parkou didermen,
An Dniepr hag e riblou serz
Ha kleved ar ster o vlejal
En eur gas ganti, pell euz an Ukrainia,
Beteg e strad ar mor glaz,
Gwad va enebourien… Dilezel a rin peb tra
Parkou, torgennou
Hag e yin daved Doue
Evid pedi… Hogen beteg ar termen-se
Ne anavezan ket Doue!
Sebeillit ahanon med c'hwi avad,
Chomit en ho sav.
Torrit ho chadennou
Ha gand gwad livrin ar mac'her
Bouetit ho frankiz!
Da houde, e famill vraz ar poblou,
Er famill dieub ha nevez,
N'ankounac'hait ket dalher sonj diouzin
Dre eur gomz peoc'huz ha flour.[2]

Примітки[ред.ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
бретонською мовою
Degemer

  1. Звіт INSEE про стан бретонської мови в Бретані (фр.)
  2. Українська бібліотека

Література[ред.ред. код]

  • Desbordes, Yann Petite grammaire du breton moderne. Lesneven: Mouladurioù Hor Yezh, 1990
  • Falc'hun, François Le système consonantique du breton avec une étude comparative de phonétique expérimentale. Rennes: Plihon, 1951
  • Jackson, Kenneth H. A Historical Phonology of Breton. Dublin: DIAS, 1967
  • Kervella, Frañsez Yezhadur bras ar brezhoneg. Brest: Al Liamm, 1947.
  • Press, Ian A grammar of modern Breton. Berlin: Mouton de Gruyter, 1986

Посилання[ред.ред. код]