Гаетано Д'Агостіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гаетано Д’Агостіно
Гаетано Д’Агостіно
Гаетано Д’Агостіно
Особисті дані
Народження 3 червня 1982(1982-06-03) (41 рік)
  Палермо, Італія
Зріст 183 см
Вага 81 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1990-1998
1998-2000 		Італія «Палермо»
Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2001 Італія «Рома» 1 (0)
2001–2003 Італія «Барі» 63 (2)
2003–2005 Італія «Рома» 22 (1)
2005–2006 Італія «Мессіна» 42 (5)
2006–2010 Італія «Удінезе» 114 (12)
2010–2011 Італія «Фіорентина» 20 (5)
2011–2013 Італія «Сієна» 32 (3)
2013 →  Італія «Пескара» 7 (2)
2013–2014 Італія «Сієна» 16 (4)
2014 Італія «Андрія» 9 (0)
2014–2015 Італія «Беневенто» 17 (1)
2015–2016 Італія «Лупа Рома» 19 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997–1999 Італія Італія U-16 22 (6)
1999–2001 Італія Італія U-18 10 (3)
2002–2004 Італія Італія U-21 15 (4)
2009 Італія Італія 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2016–2017 Італія «Анцьо»
2017– Італія «Віртус Франкавілла»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Гаетано Д'Агостіно (італ. Gaetano D'Agostino, нар. 3 червня 1982, Палермо) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2017 року очолює тренерський штаб команди «Віртус Франкавілла».

Виступав, зокрема, за «Рому» та «Удінезе», а також національну збірну Італії. Чемпіон Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 3 червня 1982 року в місті Палермо. Д'Агостіно почав займатися футболом у школі «Палермо» з його рідного міста. Після того, як в одному з сезонів Гаетано забив більше 100 м'ячів, на нього звернули увагу скаути столичної «Роми» і в 16 років він опинився в її школі[1]. І при Зденеку Земані, і при Фабіо Капелло він нерідко притягувався до тренувань з основним складом[2]. Дебютував у Серії А Гаетано в 2000 році в матчі з «Брешіэю». У тому сезоні «Рома» стала чемпіоном Італії і Д'Агостіно, крім того матчу Гаетано більше не грав, але також став частиною чемпіонського складу[1]. Однак закріпитися в клубі він все ж не зміг і 50 % прав на гравця були передані клубу «Барі», ставши частиною операції з Антоніо Кассано.

В «Барі» Д'Агостіно провів 70 матчів за 2 сезони. Клуб в цей час був середняком Серії B. Гаетано регулярно викликався в збірні Італії різного віку[2]. У складі італійської молодіжної збірної виграв чемпіонат Європи 2004 року.

2003 року повернувся в «Рому», нерідко з'являвся на полі в кінці сезону 2003/04. Однак закріпитися в основі римлян у Гаетано знову не вийшло, і він був проданий в «Мессіну», яка повернулася в Серію А. «Чесно кажучи, думав, що мені вдасться реалізувати себе в „Ромі“, однак щось не склалося», — заявив він після цього переходу[2]. Д'Агостіно добре проявив себе у складі сицилійців, зігравши 42 матчі і забивши 5 голів.

«Удінезе»[ред. | ред. код]

Гаетано Д'Агостіно під час виступів за «Удінезе». 2009 рік.

Влітку 2006 року права на гравця викупив «Удінезе». Гаетано відразу закріпився в основі клубу, а після приходу Гекхана Інлера зумів створити з ним сильну зв'язку в півзахисті[2]. Остаточно талант Д'Агостіно розкрився в сезоні 2008/09, в якому зіграв 36 матчів і показав надзвичайно високу для себе результативність, забивши 11 м'ячів[1]. В «Удінезе» виконував роль плеймейкера і був штатним виконавцем штрафних ударів[2]. У сезоні 2007/08 став лідером Серії А за кількістю результативних передач[2].

У грудні 2008 року Д'Агостіно міг опинитися в казанському «Рубіні»[3], а влітку 2009 був близький до переходу в «Ювентус»[4] абоРеал"[5], але обидва клуби порахували суму, запитану «Удінезе» за гравця занадто великою і придбали інших футболістів, «Ювентус» підписав бразильця Феліпе Мело, а «Реал» — Хабі Алонсо[1]. Пізніше Д'Агостіно заявив, що не шкодує про несформовані переходи: «Я анітрохи не шкодую, що залишився в „Удінезе“. Тут мій дім, де я відчуваю себе добре, я чистий перед своєю совістю»[6]. У своєму останньому сезоні 2009/10 у складі клубу з Удіне він провів 20 матчів і забив один гол.

«Фіорентина»[ред. | ред. код]

7 червня 2010 року Д'Агостіно все ж покинув «Удінезе», перейшовши в «Фіорентину», який викупив половину прав на футболіста[7]. Після травми Ріккардо Монтоліво, Д'Агостіно став партнером Марко Донаделя в центрі півзахисту, виступаючи до кінця сезону.

Завершення кар'єри[ред. | ред. код]

З 2011 року виступав за «Сієну», поки та не збанкрутувала і припинила існування влітку 2014 року. Після цього став грати в клубах нижчих дивізіонів Італії «Андрія», «Беневенто» та «Лупа Рома». У 2016 році завершив кар'єру футболіста і перейшов на тренерську роботу.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1997 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 32 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 9 забитими голами.

Протягом 2002—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 4 голи. У 2004 році Д'Агостіно став чемпіоном Європи у складі молодіжної збірної Італії.

18 листопада 2008 року був Марчелло Ліппі викликав Д'Агостіно в першу збірну на матч проти збірної Греції, однак гравець на полі не з'явився. Дебютував у складі «сквадри адзурри» 6 червня 2009 року у товариському матчі проти збірної Північної Ірландії[8]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього один рік, провів у формі головної команди країни 5 матчів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2016 року, очоливши тренерський штаб клубу «Анцьо» з Серії D[9], де пропрацював з 2016 по 2017 рік.

9 червня 2017 року очолив тренерський штаб команди «Віртус Франкавілла» з Леги Про, третього дивізіону Італії[10].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1999–00 Італія «Рома» A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
2000–01 A 1 0 КІ 1 0 КУЄФА 2 0 - - - 4 0
2001–02 Італія «Барі» B (ІІ) 30 1 КІ 0 0 - - - - - - 30 1
2002–03 B (ІІ) 33 1 КІ 7 3 - - - - - - 40 4
Усього за «Барі» 63 2 7 3 70 5
2003–04 Італія «Рома» A 16 0 КІ 4 0 КУЄФА 6 0 - - - 26 0
2004–05 A 6 0 КІ 3 0 ЛЧ 2 0 - - - 11 0
Усього за «Рому» 23 0 8 0 10 0 41 0
2004–05 Італія «Мессіна» A 15 2 - - - - - - - - - 15 2
2005–06 A 27 3 КІ 0 0 - - - - - - 27 3
Усього за «Мессіну» 42 5 42 5
2006–07 Італія «Удінезе» A 23 0 КІ 0 0 - - - - - - 23 0
2007–08 A 35 0 КІ 1 0 - - - - - - 36 0
2008–09 A 36 11 КІ 1 0 КУЄФА 12 0 - - - 49 11
2009–10 A 20 1 КІ 2 0 - - - - - - 22 1
Усього за «Удінезе» 114 12 4 0 12 0 130 12
2010–11 Італія «Фіорентина» A 20 5 КІ 1 0 - - - - - - 21 5
2011–12 Італія «Сієна» A 24 3 КІ 1 0 - - - - - - 25 3
2012–13 A 8 0 КІ 3 2 - - - - - - 11 2
2012–13 Італія «Пескара» A 7 2 КІ - - - - - - - - 7 2
2013–14 Італія «Сієна» B (ІІ) 16 4 КІ 1 1 - - - - - - 17 5
Усього за «Сієну» 48 7 5 3 - - - - 53 10
2014–15 Італія «Андрія» D (ІV) 9 0 - - - - - - - - - 9 0
2014–15 Італія «Беневенто» ЛП (ІІІ) 17 1 КІ+КІ-ЛП 0 0 - - - - - - 17 1
2015–16 Італія «Лупа Рома» ЛП (ІІІ) 19+1 1 КІ-ЛП - - - - - - - - 20 1
Усього за кар'єру 362+1 34 25 6 22 0 - - 410 40

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
6-6-2009 Піза Італія Італія 3 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
12-8-2009 Базель Швейцарія Швейцарія 0 – 0 Італія Італія товариський матч -
5-9-2009 Тбілісі Грузія Грузія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
9-9-2009 Турин Італія Італія 2 – 0 Болгарія Болгарія Відбір до ЧС 2010 -
14-10-2009 Парма Італія Італія 3 – 2 Кіпр Кіпр Відбір до ЧС 2010 -
Усього Матчів 5 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Рома»: 2000–2001

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г The Explosion of Gaetano d'agostino (англ.). The Offside. 22 травня 2009. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 16 жовтня 2009.
  2. ↑ а б в г д е Денис Орлов (7 грудня 2008). Вперед, Даго!. Sports.ru. Архів оригіналу за 23 грудня 2008. Процитовано 16 жовтня 2009.
  3. ↑ «Рубін» замахнувся на Гаетано Д'Агостино. Росбалт. 25 грудня 2008. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 16 жовтня 2009.
  4. ↑ «Ювентус» близький до завершення переговорів по Д'Агостино. futbol-1960.ru. 4 червня 2009. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 16 жовтня 2009.
  5. ↑ Гаетано Д'Агостіно: «Всі гравці мріють виступати за «Реал». Sports.ru/accessdate=2009-10-16. 10 липня 2009. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 16 червня 2017.
  6. ↑ Д'Агостино: «Не шкодую, що залишився в«Удинезе». Евро-футбол. 7 жовтня 2009. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 16 жовтня 2009.
  7. ↑ «Фіорентина» оголосила про придбання Д'Агостіно. Чемпіонат.ру. 7 червня 2010. Архів оригіналу за 10 червня 2010. Процитовано 19 червня 2010.
  8. ↑ Італія — Північна Ірландія — 3:0. sport.ua. 7 червня 2009. Архів оригіналу за 12 травня 2010. Процитовано 10 серпня 2011.
  9. ↑ L'Anzio ha ripreso gli allenamenti c'è D'Agostino a guidare il gruppo [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] Il Messaggero
  10. ↑ UFFICIALE: V. Francavilla, D'Agostino è il nuovo tecnico tuttomercatoweb.com

Посилання[ред. | ред. код]

Італія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаетано_Д%27Агостіно&oldid=39859900