Чезаре Бово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Чезаре Бово
Чезаре Бово
Чезаре Бово
Особисті дані
Народження 14 січня 1983(1983-01-14) (41 рік)
  Рим, Італія
Зріст 181 см
Вага 75 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Торіно»
Номер 5
Юнацькі клуби
1999—2001 Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000–2002 Італія «Рома» 0 (0)
2002–2004 Італія «Лечче» 30 (2)
2004–2006 Італія «Рома» 22 (0)
2004–2005 →  Італія «Парма» 31 (2)
2006–2007 Італія «Палермо» 1 (0)
2007 →  Італія «Торіно» 7 (1)
2007–2008 Італія «Дженоа» 27 (0)
2008–2011 Італія «Палермо» 89 (7)
2011–2013 Італія «Дженоа» 21 (0)
2013– Італія «Торіно» 40 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2000 Італія Італія U-16 3 (0)
2000–2001 Італія Італія U-17 9 (1)
2001 Італія Італія U-19 7 (1)
2001–2003 Італія Італія U-20 8 (4)
2004–2006 Італія Італія U-21 27 (2)
Звання, нагороди
Нагороди
Кавалер ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Кавалер ордена За заслуги перед Італійською Республікою

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 3 жовтня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 3 жовтня 2015.

Чезаре Бово (італ. Cesare Bovo, нар. 14 січня 1983, Рим) — італійський футболіст, захисник клубу «Торіно». Молодіжний чемпіон Європи та бронзовий призер Олімпійських ігор.[1] Кавалер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 14 січня 1983 року в місті Рим. Вихованець футбольної школи клубу «Рома», але закріпитись в команді не зумів і провівши лише 1 матч за клуб у Кубку Італії і на правах спільного володіння перейшов у «Лечче». 5 жовтня 2003 року він дебютував у складі клубу в серії А у матчі з Брешією" (1:4). 2 травня 2004 року він забив гол за клуб, який приніс Лечче перемогу над «Інтером» 2:1 і «порятунок» від вильоту в Серію Б.[2]

Чезаре Бово під час виступів за «Палермо». 3 грудня 2010 року.

У червні 2004 року захисник повернувся в «Рому» і вже 31 липня був переданий в оренду на сезон в «Парму», будучи частиною угоди по переходу Маттео Феррарі у зворотному напрямку. У «Пармі» Бово провів хороший сезон, в результаті чого частина трансферу гравця була викуплена «Палермо» за 1,5 мільйони євро. Влітку 2005 року Бово все ж повернувся в «Рому», однак не часто виходив на поле через серйозну конкуренцію з боку Куффура, Ківу і Мексеса.

Влітку 2006 року, завдяки наполегливості президента «Палермо», Мауріціо Дзампаріні, клуб викупив і другу частину прав на футболіста за 2,1 млн. євро[3]. Однак закріпитися в складі клубу Бово не зміг і в останній день зимового трансферного вікна перейшов на правах оренди в «Торіно». В липні 2007 року Бово перейшов в «Дженоа», яка заплатила за 50 % прав на футболіста 3,3 млн євро[4]. У «Дженоа» Бово користувався великою прихільністю тренера Джанп'єро Гасперіні, який одразу довірив йому місце в основі команди.

19 червня 2008 року Бово повернувся в «Палермо», яке викупило половину прав за 4,5 млн євро плюс захисника Джузеппе Б'яву[5]. Він дебютував у складі команди в матчі Кубка Італії з «Равенною». Свій перший м'яч за клуб Бово забив у матчі третього туру серії А з його колишньою командою, «Дженоа». Всього за перший сезон він провів 28 матчів і став віце-капітаном клубу, разом з Фабріціо Мікколі.

23 серпня 2011 року на правах оренди повернувся до «Дженоа», яке в січні наступного року за 1,3 млн євро викупило контракт гравця. Цього разу провів у складі генуезців два сезони.

Влітку 2013 року разом з одноклубником Чіро Іммобіле перейшов до «Торіно», де мав замінити Анджело Огбонну, який покинув клуб[6].. Відтоді встиг відіграти за туринську команду 40 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2000 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 19 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами.

Протягом 2001—2006 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, був капітаном. У 2004 році виграв з командою молодіжний чемпіонат Європи, де він забив другий гол у фінальній грі проти Сербії і Чорногорії[7]. У тому ж році він грав на Олімпіаді, де італійці виграли бронзові медалі. На цьому турнірі Бово забив гол у 1/4 фіналу у ворота Малі, який вивів команду в півфінал.

Через два роки брав участь і у Молодіжному чемпіонаті Європи 2006, проте тут команда не змогла навіть подолати груповий етап. Всього на молодіжному рівні зіграв у 35 офіційних матчах, забив 6 голів.

28 серпня 2010 року викликався головним тренером національної збірної Італії Чезаре Пранделлі, на матчі кваліфікації до Євро-2012 проти Естонії і Фарерських островів, однак на поле так і не вийшов.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2001–02 Italia «Рома» A 0 0 КІ 1 0 ЛЧ 0 0 - - - 1 0
2002–03 Italia «Лечче» B 11 0 КІ 2 0 - - - - - - 13 0
2003–04 A 19 2 КІ 0 0 - - - - - - 19 2
Усього за «Лечче» 30 2 2 0 - - - - 32 2
2004–05 Italia «Парма» A 31+2[8] 2+0[8] КІ 1 0 КУЄФА 8 0 - - - 42 2
2005–06 Italia «Рома» A 22 0 КІ 7 0 КУЄФА 7 1 - - - 36 1
Усього за «Рому» 22 0 8 0 7 1 - - 37 1
2006–07 Italia «Палермо» A 1 0 КІ 1 0 КУЄФА 0 0 - - - 2 0
2006–07 Italia «Торіно» A 7 1 КІ 0 0 - - - - - - 7 1
2007–08 Italia «Дженоа» A 27 0 КІ 0 0 - - - - - - 27 0
2008–09 Italia «Палермо» A 29 1 КІ 1 0 - - - - - - 30 1
2009–10 A 28 2 КІ 3 0 - - - - - - 31 2
2010–11 A 32 4 КІ 4 1 ЛЄ 7 0 - - - 43 5
2011–12 - - - - - - ЛЄ 2 0 - - - 2 0
Усього за «Палермо» 90 7 9 1 9 0 - - 108 8
2011–12 Italia «Дженоа» A 8 0 КІ 0 0 - - - - - - 8 0
2012–13 A 13 0 КІ 0 0 - - - - - - 13 0
Усього за «Дженоа» 48 0 0 0 - - - - 48 0
2013–14 Italia «Торіно» A 20 0 КІ 0 0 - - - - - - 20 0
2014–15 A 15 0 КІ 0 0 ЛЄ 6 0 - - - 21 0
2015–16 A 5 0 КІ 1 0 - - - - - - 6 0
Усього за «Торіно» 47 1 1 0 6 0 - - 54 1
Усього за кар'єру 268+2 12+0 21 1 30 1 - - 321 14

Досягнення[ред. | ред. код]

Італія U-21: 2004

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Mercado de fichajes: altas y bajas para la temporada 2019-20 en la Serie A [Архівовано 9 September 2019 у Wayback Machine.], marca.com, 21 August 2019
  2. ↑ Approvazione Situazione Mensile al 31 maggio 2004 (PDF) (Italian) . AS Roma. Архів (PDF) оригіналу за 23 September 2015. Процитовано 10 November 2014.
  3. ↑ Gobbi a Firenze, Bovo a Palermo. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 19 жовтня 2015.
  4. ↑ Genoa, Bovo in comproprietà per 3,3 milioni. Архів оригіналу за 10 травня 2012. Процитовано 19 жовтня 2015.
  5. ↑ Профіль transfermarkt.de. Архів оригіналу за 22 березня 2009. Процитовано 19 жовтня 2015.
  6. ↑ Bovo al Toro [Архівовано 13 липня 2013 у Wayback Machine.]. Torino FC.
  7. ↑ European U-21 Championship 2004. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 19 жовтня 2015.
  8. ↑ а б Плей-оф

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чезаре Бово
Італія
1 Амелія (в) • 2 К'єлліні • 3 Моретті • 4 Феррарі • 5 Бонера • 6 Де Россі • 7 Пінці • 8 Паломбо • 9 Джилардіно • 10 Пірло • 11 Скуллі • 12 Гасбарроні • 13 Барцальї • 14 Бово • 15 Донадел • 16 Дель Неро • 17 Место • 18 Пеліццолі (в) • Тренер: Джентіле
Італія


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чезаре_Бово&oldid=40983688