Гаетано Кьявері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гаетано Кьявері
італ. Gaetano Chiaveri
Дата народження 1689(1689)
Місце народження Рим
Дата смерті 5 березня 1770(1770-03-05)
Місце смерті Фоліньо
Громадянство Папська держава
Працював у містах Рим, Санкт-Петербург, Таллін,

Варшава, Дрезден

Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди Кунсткамера, церква Успіння Богородиці (проект для села Коростинь, нині Новгородська обл.), палац Кадріорг (Таллін), Королівський замок у Варшаві (барокове крило), Палацова церква (Дрезден)
Нереалізовані проекти Проект палацу для курфюрста в Дрездені
CMNS: Гаетано Кьявері на Вікісховищі


Гаетано Кьявері (італ. Gaetano Chiaveri) — італійський мандрівний архітектор 18 століття, що працював в Італії, у Російській імперії, в Речі Посполитій та в Саксонії.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Римі. Там же пройшов школу будівельної майстерності. В літературі зустрічається думка, що він продовжував лінію барокової архітектри, запропоновану Лоренцо Берніні. Аналіз проектів Гаетано Кьявері доводить, що він як фаховий архітектор продовжуав не стільки лінію Лоренцо Берніні, аматора в архітектрурі, а лінію Франческо Борроміні, віртуоза римської барокової архітектри.

Праця в Російській імперії[ред.ред. код]

Вважають, що Гаетано Кьявері 1717 року прибув у Санкт-Петербург. Практика була для того часу звичною, відомо, що по запрошенням в молоде місто прибуло декілька римських архітекторів ( Ніколо Мікетті ), а також італомовних архітекторів і будівельників з інших міст і держав (Доменіко Трезіні, Джованні Маріо Фонтана. Карло Бартоломео Растреллі).

В період праці в новій столиці Гаетано Кьявері показав себе як фаховий архітектор високого щаблю. Так, по смерті архітектора Маттарнові він очолив будівництво велетенської споруди Кунсткамери та Бібліотеки російської Академії наук, де працював також як дизайнер барокових інтер'єрів.

За проектом Кьявері в селі Коростині на Новгородчині вибудували церкву Успіння Богородиці з хвилястим головним фасадом, що привнесло в провінційну архітектуру знахідки архітектурної практики Франческо Борроміні, запропоновану останнім в римській церкві Сан Карло алле Кватро Фонтане.

Другий масштабний проект, до котрого залучили Гаетано Кьявері — будівництво палацу Кадріорг у місті Таллін, де створювали нову парадну резиденцію для імператора Петра І.

У Варшаві[ред.ред. код]

Гаетано Кьявері. Королівський замок з бароковим корпусом, поземний план.

Якщо в Російській імперії він працював в пістрявій атмосфері середньовічної тоді російської архітектури і імпульсів нової стилістики різних країн (від Голландії, Швейцарії, Німеччини до Італії ), у Варшаві він працював в звичній для нього атмосфері західноєвропейської архітектури з її економією будівельних матерівалів і тіснівою міської забудови, що спонукало до віртуозного планування та будівництва з урахуванням старої забудови.

Гаетано Кьявері запропонував прибудувати до старовинного Королівського замку новий бароковий корпус, що не руйнував старовинного комплексу будівель навколо п'ятикутного внутрішнього двору, а був лише його продовженням. При цьому він використав доволі типове розпланування тричастинного князівського палацу (пишний центральний ризаліт та два бічних), створивши таким чином новий парадний фасад Королівського замку Варшави. Центральна вісь барокового палацу Кьявері виходила зі старовинного корпусу по діагоналі. В бароковому стилі були декоровані і зали нового крила, замінені пізніше на пишні оздоби палацового класицизму.

Праця в Дрездені[ред.ред. код]

1730 року він прибув у Дрезден, де працював по замовам курфюрста. Для нового покровителя від створив проект нового палацу, а також проект палацу для принца-спадкоємця.

Новий масштабний проект, до котрого залучили Гаетано Кьявері, було створення католицької припалацової церкви. Розташована неподалік від пишного комплексу Цвінгер, припалацова церква мала бути такою ж пишною і зовні розкішною. В основу проекту було покладено широку головну наву із напівциркульними кінцями. В одному навіциркулі був головний вівтар храму, до другого була прибудована храмова дзвіниця з пишним парадним входом. Здвіниця припалацової церкви стала черговою висотною домінантою в силуєті Дрездена.

Церква мала всефасадність (її можна було обійти навкруги), що було нечастим рішенням архітектурного об'єкту для земель Німеччини. Барокова стилістика палацової церкви дозволила надзвичайно пишно декорувати всі фасади церкви, де виважено використані пілястри, напівколони, барокова лиштва великих вікон, числена скульптура.

Масштабність робіт примусила запросити в Дрезден на будівництво і створення декору та скульптур числену бригаду майстрів з Італії.

Останні роки і смерть[ред.ред. код]

Він повернувся до Італії ще до закінчення будівництва в Дрездені. Доживав віку в місті Фоліньо. Помер в березні 1770 року.

Неповний перелік творів[ред.ред. код]

Обрані твори (галерея)[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Costanza Caraffa: Gaetano Chiaveri (1689 - 1770). Architetto romano della Hofkirche di Dresda. Cinisello Balsamo, Mailand 2006. ISBN 88-366-0673-3.
  • Дмитриев В. К. Архитекторы Санкт-Петербурга. — СПб.: КОРОНА принт, 2007.