Гайдаржи Ілля Трифонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайдаржи Ілля Трифонович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 26 жовтня 1959(1959-10-26) (64 роки)
Копчак
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Медичні сили
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР
Медаль «За відзнаку у військовій службі»
Медаль «За відзнаку у військовій службі»

Ілля́ Три́фонович Гайдаржи́ (* 1959) — полковник медичної служби Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Батько — Трифон Георгійович, бухгалтер колгоспу села Копчак у Молдові, мати — Софія Іванівна, виноградар, батьки виховали п'ятьох дітей.

1976 року вступив до Кишинівського медичного інституту. На четвертому курсі перевівся до Куйбишевського медичного, військовий факультет. Працював ординатором у медичному батальйоні біля міста Копчатай, Казахська РСР. У госпіталях Ташкента й Алма-Ати оперував поранених радянських вояків з Афганістану, був у літаках, що звідти перевозили поранених. Майстер спорту СРСР по самбо, учасник сьомої Спартакіади народів СРСР. 1997 року оперував у Югославії поранених українських і французьких миротворців. Начальник клініки Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, Одеса. Здійснив понад 25 000 операцій.

З дружиною Надією Федорівною виховали дочку Тетяну й сина Олександра — теж медика.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 10 жовтня 2015 року — почесним званням «Заслужений лікар України»
  • орденом «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
  • медаллю «За відзнаку у військовій службі» I ступеня
  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ президента України 479—2020. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]