Гайленд (порода корів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайленд
Cow on Pupers.jpg
Корова породи гайленд
Походження
Країна Шотландія Шотландія
Характерні риси
Ріст 110–130 см[1]
Маса 450֫–670 кг
Альтернативні назви Гайлендська порода
З чорної шерстю

Гайленд, Гайлендська порода (англ. Highland cattle, шотл. ґел. Bò Ghàidhealach, шотл. kyloe) — шотландська порода корів, які мають довгі роги і довгу хвилясту шерсть різного забарвлення: чорну, плямисту, червону, жовту або булану. Розводять в першу чергу для м'яса[2].

Порода[ред. | ред. код]

Порода була виведена в Шотландії на Північно-Шотландському нагір'ї і Зовнішніх Гебридських островах[3]. Племінне поголів'я з початку ХХ століття експортувалося по всьому світу, особливо в Австралію і Північну Америку. Породу виводили з двох наборів поголів'я — одне спочатку чорне (на островах), а інше червонувате (на нагір'ї)[4]. Хоча починаючи з кінця 1800-х років існує кілька забарвлень, більшість з них обумовлено алелями в гені MC1R (локус E) і гені PMEL або SILV (локус D)[5].

Гайленд відома як витривала порода через сувору природи рідного Шотландського високогір'я з великою кількістю опадів і дуже сильними вітрами. Гайленд успішно влаштувалися в багатьох країнах з помірним кліматом, наприклад в Центральній Європі, і в тих країнах, де зими бувають істотно холодніше, ніж в Шотландії, наприклад, в Канаді. Їх шерсть вважається довшою, ніж у будь-який інших порід корів, і дає захист під час холодних зим. Їх здатність пошуку їжі дозволяє їм виживати в крутих гірських районах. Вони обскубують і їдять навіть ті рослини, які уникають багато інших корів.

Довгий чубчик захищає очі від дощу і снігу і допомагає запобігти очним інфекціям, які поширюють комахами[6]. Шерсть складається з двох шарів — довгого грубого зовнішнього волосся і м'якого внутрішнього підшерстя, завдяки якому відпадає необхідність у товстому шарі підшкірного жиру, що виконує теплоізоляційну функцію. Крім того, густа тепла шерсть тварин позвляет особливо не піклуватися про дорогі корівники і укриттях на пасовищах.

Шерсть у цієї породи дає захист під час холодних зим

У 2013 році заради експерименту кілька корів цієї породи були для розведення привезені в берлінський ландшафтний парк Герцберг з ініціативи існуючого з 1990 року аграрного об'єднання (нім. Agrarbörse Deutschland Ost eV)[7][8].

Цю породу показують і в зоопарках поруч з іншими екзотичними тваринами. Наприклад, в Ялтинському, Київському, Харківському зоопарках, в Woodland Park Zoo[en], High Park Zoo, Dakota Zoo[en]. У королеви Великої Британії є власне стадо Гайлендської породи розміром близько 100 голів на пасовищах в замку Балморал[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мини-коровы хайленд: характеристика, уход и кормление(рос.)
  2. Highland Cattle Society breed standard. Highlandcattlesociety.com. Процитовано 2012-03-09.  (англ.)
  3. American Highland Cattle Association (англ.)
  4. James Wilson (1909). ch. VIII The Colours of Highland Cattle. The Scientific Proceedings of the Royal Dublin Society. Royal Dublin Society.  (англ.)
  5. Schmutz, SM and Dreger, DL 2013. Interaction of MC1R and SILV alleles on solid coat colors in Highland Cattle. Animal Genetics 44: 9-13.
  6. High Park Zoo. west highland cattle. Архів оригіналу за 2015-04-14. Процитовано 2015-04-20. 
  7. Neugeborene Kälber im Wuhletal. agrarboerse.wordpress.com. 14.5.2013. Процитовано 2015-4-12.  (нім.)
  8. Birgitt Eltzel. (14.03.2014). Runter mit der Wolle. lichtenbergmarzahnplus.de. Процитовано 2015-4-12.  (нім.)
  9. Balmoral Castle - Estate Aims. Процитовано 2015-04-20. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • California Highland Cattle Association. Fun facts. Процитовано 2015 -05-28. «Yak is Yak and a Heiland Coo is a Highland»  (англ.)