Гальфдан Старий
Гальфдан Старий | |
---|---|
Halfdan | |
Псевдо | Гальфдан Фризький |
Народився | бл. 754 |
Помер | після 807 |
Діяльність | мандрівник-дослідник |
Титул | конунг північної Ютландії |
Батько | Гаральд Гальфдансон |
Діти | 1 син? |
Гальфдан Старий (бл. 754 — після 807) — напівлегендарний конунг вікінгів. Відомий також як Гальфдан Фризький, у франкських хроніках — Альфдені.
Гальфдан Сміливий (помер 650), Конунг Сконе
Івар Широкі Обійми (650—700), Конунг Сконе
Ауд Багата (VIII століття), дочка Івара
Гаральд Боєзуб, Конунг Данії
Гальфдан Старий, Конунг Північної Ютландії
Ануло або Геммінґ, Конунґи Данії
Рорик Ютландський, Конунг Фрисландії
Рандвар Радбартсон, Конунг Ґардарікі
Сіґурд Перстень, Конунг Ґардарікі
Згідно «Саги про Іґлінґів» був сином Гаральда, конунга північної Ютландії, та онуком Ейстейна Гальфдансона, конунга Раумарікі Захоплення норманами північної частини Ютландії є доволі природним, оскільки рух данів в цей час був спрямований до центральної і південної Ютландії. Втім є гіпотеза, що міг бути родичем конунга Гаральда Боєзуба й таким чином належати до Скельдунґів, але щодо цього є сумніви.
Замолоду Гальфдан стає «морським конунгом», більшу частину життя ходив Балтійським морем, здійснюючи набіги. Спробував закріпитися в Альдейгьюборґу, проте невдало. Зрештою повернувся до північної Ютландії, де став конунгом.
У 782 році згідно «Анналів королівства франків» Гаральд разом з Осмундом і Ґодфредом був посланцем конунга Сіґфреда на рейхстазі в Падеброні, де вели перемовини з королем Карлом Великим. Ймовірно на той час Південна Ютландія стала союзником данів з Хедебю або визнала їх зверхність.
У 807 році поступив на службу до Карла Великого. Причини цього невідомі, але найпевніше є наслідком агресивної зовнішньої політики конунга Ґодфреда, який міг на деякий час встановити владу в північній Ютландії. Про подальшу долю Гальфдана нічого невідомо. Разом з тим відсутні відомості, що він перейшов в християнство або отримав феод. Можливо мав якійсь землі або посаду у Фризії. Є припущення, що був живий до 812 року, але не достеменно.
Є повідомлення, що мав декілька синів. До них зараховують братів Ануло, Гаральда, Реґінфреда і Геммінґа. Ймовірно сином Геммінґа був Рорик Ютландський.
- Peter Sawyer: «Da Danmark blev Danmark. Fra ca. år 700 til ca. 1050» (i: Olaf Olsen (red.): Gyldendal og Politikens Danmarkshistorie; bind 3; København 1988; ISBN 87-89068-01-1)
- Simon Coupland (1998), «From Poachers to Gamekeepers: Scandinavian Warlords and Carolingian Kings», Early Medieval Europe, 7(1): 88
- Poul Skaaning: Vikingestormen. Togter mod Vesteuropa 793—937; Viborg 2006; ISBN 87-7739-857-2