Івар Широкі Обійми
| Івар Широкі Обійми дан. Ivar Vidfamne | ||
| ||
|---|---|---|
| близько 655 — 695 | ||
| Народження: |
7 століття Сконе, лен Сконе, Швеція | |
| Смерть: |
не раніше 695 Фінська затока | |
| Рід: | Скельдунґи | |
| Батько: | Гальвдан Сміливий | |
| Діти: | Ауд Багата | |
Івар Широкі Обійми (дан. Ivar Vidfamne; 650—700) — легендарний конунг VII століття, який правив Сконе, Данією та Швецією. Ймовірно, відкрив «Шлях із варягів у греки»[1]. Походив з данських Скьйольдунґів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Івар був сином Гальфдана, конунґа Сконе з роду скельдунґів. Коли його дядько Ґудред вбив батька, Івар втік з країни, але після смерті Ґудреда повернувся, згідно Саґи про Гервера. Івар Широкі Обійми прийшов до Сканії, вигнав з Упсали Інґ'яльда Підступного з роду Інґлінґів.
Незабаром він пішов війною на Інґ'яльда Підступного і, перемігши його, став конунґом Швеції. Івар підкорив собі Данію, Курляндію, країну саксів, Естланн, Нортумберленд та «всі східні королівства» до Ґардарікі (Русі), «оволодів … усім Східним шляхом (Аустрікі)»[1]. Столицю зробив місто Ріге на о. Фюн.
Івар мав єдину дочку Ауду, згідно саґи про Гюндлю, котру видав заміж за Грьоріка конунґа Зеландії проти її бажання. Івар спочатку змусив Грьоріка вбити свого брата Гельґи, який також шукав руки Ауди, а потім напав на Грьоріка і вбив його. Однак Ауда, очоливши зеландську армію, вигнала Івара назад до Швеції. На наступний рік Ауда, взявши сина Гаральда[2], вирушила у Ґардарікі та вийшла заміж за Радбарта, конунґа Карелії.
Скориставшись її відсутністю, Івар захопив Зеландію, а потім відправився в похід на Ґардарікі. Івар був дуже дуже старий на той час і, досягнувши берегів Гардарікі, він несподівано викинувся за борт корабля і загинув.
Родовід[ред. | ред. код]
| Гротґар, сучасник Беовульфа | ||||||||||||||||
| Валдар | ||||||||||||||||
| Веальгтеов | ||||||||||||||||
| Гаральд Старий | ||||||||||||||||
| невідомо | ||||||||||||||||
| невідомо | ||||||||||||||||
| невідомо | ||||||||||||||||
| Гальфдан Сміливий, Конунґ Сконе | ||||||||||||||||
| Ангантюр, володар Тюрфінґа | ||||||||||||||||
| Гейдрек Вовча Шкіра | ||||||||||||||||
| Гільда | ||||||||||||||||
| невідомо | ||||||||||||||||
| Івар Широкі Обійми, Конунґ Ґардаріки | ||||||||||||||||
| Седрик | ||||||||||||||||
| Кінрік | ||||||||||||||||
| Анафледа Саксонська | ||||||||||||||||
| Моальд Діґра, Англійська Принцеса | ||||||||||||||||
| Гунеріх | ||||||||||||||||
| Гільдерік | ||||||||||||||||
| Євдокія, донька Римського Імператора Валентиніана III | ||||||||||||||||
| Гільда Вандальська | ||||||||||||||||
| Тразамунд | ||||||||||||||||
| Амфледа Вандальська | ||||||||||||||||
| Амалафріда Аюмська, донька Короля Теодимира | ||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б [[Войтович Леонтій Вікторович|Леонтій Войтович]] Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, , Володимир Святославич та Ярослав Володимирович?. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
- ↑ Nerman B. Det svenska rikets uppkomst (данськ.). — 1925. — С. 231.
Джерела[ред. | ред. код]
- Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 37-55. ISSN 0130-5247