Стара Ладога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Стара Ладога
рос. Старая Ладога
Coat of Arms of Staraya Ladoga (Leningrad oblast).png
Герб села
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Flag of Leningrad Oblast.svg Ленінградська область
Муніципальний район Волховський район
Код ЗКАТУ: 412 098 629
Основні дані
Час заснування: 753
Перша згадка: 862
Поштовий індекс 187412
Телефонний код +7-81363
Географічні координати: 59°59′55″ пн. ш. 32°17′49″ сх. д. / 59.99871799999999666° пн. ш. 32.29698900000000350° сх. д. / 59.99871799999999666; 32.29698900000000350Координати: 59°59′55″ пн. ш. 32°17′49″ сх. д. / 59.99871799999999666° пн. ш. 32.29698900000000350° сх. д. / 59.99871799999999666; 32.29698900000000350
Водойма річка Волхов
Карта
Стара Ладога (Росія)
Стара Ладога
Стара Ладога

Commons-logo.svg Стара Ладога у Вікісховищі

Стара́ Ла́дога (рос. Старая Ладога; давньоісл. Aldeigjuborg; до 1703 — місто Ладога) — в наш час село Волховського муніципального району Ленінградської області Росії, адміністративний центр Староладозького сільського поселення. Розташоване на лівому березі річки Волхов, за 12 км від Ладозького озера.

Історично значиме місто, «град», яке в Середньовіччі було ще до Києва та Новгорода першою столицею Давньої Русі (див. Гардаріки).

Історія та археологія[ред.ред. код]

Перша літературна згадка про місто зафіксована в «Сазі про Олава Трюггвасона» монаха Одда. В скальдичних віршах варягів-вікінгів місто звалося Aldeigja, а в саговій традиції Aldeigjuborg. За археологічними даними, місто існувало з 8 століття на торговельному шляху від Балтійського моря на Волгу (в Болгари) і на Дніпро («із варяг в греки») і вважається що тоді воно було першою князівською резиденцією скандинавської династії рюриковичів. Скандинави складали верхівку тодішнього суспільства Русі, про що свідчать чисельні місцеві поховання, досліджені археологами вже в післярадянський час.


В 1115 століттях, після перенесення столоиці в Новгород, а потім в Київ - фортеця і торговельно-ремісничий центр Новгородської республіки. З 1478 року після завоювання Москвою та підкорення Великого Новгороду - у складі Московського великого князівства. В 1704 році місто було перенесене Петром І до гирла річки Волхов (Нова Ладога).

Збереглись частина валу і кам'яної фортеці, церкви 12 століття (в тому числі і церква Георгія) з фрагментами фресок. Залишки житлових кварталів 8—12 століть.

Музей і пам'ятки[ред.ред. код]

  • Староладозький музей-заповідник
  • Староладозька фортеця. Заснована варягами ще наприкінці IX ст. Руїнована пам'ятка оборонної архітектури XII - XVI ст. У фортеці знаходиться Георгіївська церква - церква домонгольської архітектури. Дерев'яна клітська церква Дмитра Солунського - 1901 р.
  • Микольський Староладозький монастир. Споруди XVII - XX ст. Собор Миколи Чудотворця збудований в 1640-х рр. на місці домонгольського храму початку XIII ст.
  • Церква Різдва Іоанна Предтечі колишнього Предтеченського монастиря - 1695 р.
  • Успенський Староладозький монастир (XII - XIX ст.). Успенська церква (1160-і рр.) - споруда домонгольської архітектури.
  • Олексіївська церква. 1833 р., класицизм.

Література[ред.ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 586(рос.)

Посилання[ред.ред. код]