Гаральд Боєзуб
| Гаральд Гільдетанд (Боєзуб) дан. Harald Hildetand | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Грьорік Сіяч Перснів | |
| Спадкоємець: | Сіґурд Перстень Сіґфред I | |
| Народження: | невідомо | |
| Смерть: |
близько 770—775 рр. лен Естерґьотланд | |
| Рід: | Скьйольдунґи | |
| Батько: | Грьорік Сіяч Перснів | |
| Мати: | Ауд Багата | |
| Діти: | Eysteinn Belid і Аса Гаральдсдоттір | |
Гаральд Боєзуб (давньосканд. Haraldr Hilditönn, дан. Harald Hildetand, англ. Harald Wartooth та Harold Hiltertooth; українські варіанти — Бойовий Зуб, Ікло Битви) — легендарний конунг Данії, Швеції та Норвегії, який жив у VIII столітті та належав до роду скьйольдунґів. Згідно з «Хроніками Лайре[da], Боєзуб розширив свої володіння до Середземномор'я.
Родовід[ред. | ред. код]
Гальфдан Сміливий (помер 650), Конунг Сконе
- Івар Широкі Обійми (650—700), Конунг Сконе
- Ауда Багата (VIII століття), дочка Івара
- Гаральд Боєзуб, Конунг Данії
- Гальфдан Старий, Конунг Північної Ютландії
- Ануло або Геммінґ, Конунги Данії
- Рорик Ютландський, Конунг Фрисландії
- Рандвар Радбартсон, Конунг Ґардарікі
- Сіґурд Перстень, Конунг Ґардарікі
Боєзуб[ред. | ред. код]
Саксон Граматик у своїх «Діяннях данів» наводить два варіанти походження прізвиська Гаральда. Згідно з першою версією, Гаральд втратив два зуби в битві з володарем Сконе, але за деякий час чудовим чином зуби в нього виросли знову. Згідно з другою версією, в Гаральда сильно виступали вперед зуби[1].
Також Боєзуб або Ікло Битви (від давньосканд. hilditönn)[2] могло значити Хоробрий, Герой війни.
Історія[ред. | ред. код]
Батьками Гаральда вважаються Грьорік Сіяч Перснів та Ауд Багата[3][4]. Після загибелі чоловіка від рук Івара Широкі Обійми (батько Ауд та дід Гаральда) Ауд з сином вирушила на острів Готланд, а по тому — в Ґардарікі[5], де близько 710 року вийшла заміж за місцевого конунга Радбарта[6] з роду Інґлінґів. Від цього шлюбу народився син — Рандвер, майбутній конунг Ґардарікі (деякі дослідники приписують Рандверові заснування Альдейґьюборґа (Стара Ладога)[7]).
753 року Рандвер відіслав свого брата Гаральда (надавши йому військо) в Данію для відвоювання батьківського престолу. У результаті Гаральд став данським королем[7].
Вже в старості Гаральд загинув у міжусобній війні зі своїм племінником (сином брата Рандвера), шведським конунгом Уппсали Сіґурдом Перснем (давньосканд. Sigurðr Hringr), у легендарній битві при Броваллі (дан. Battle of Brávellir), в Естерґьотланді[8]. Цю подію точно відносять до 770–775 рр.[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Andersson I. Skånes historia: till Saxo och Skånelagen (датск.). — Stockholm: Norstedts, 1947. — С. 212.
- ↑ Ермолаев Т. Прозвища в исландских сагах [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Родовой перечень от Альва Старого (рос.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. О Форньоте и его роде (Frá Fornjóti ok hans ættmönnum).
- ↑ Nerman B. Det svenska rikets uppkomst (датск.). — 1925. — С. 231.
- ↑ Шарымов А. Раздел 1. Из допетровской истории Озерного края: VI. Жизнь варягов-русов; «эпоха Рюрика» и начало Древней Руси [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.) // Шарымов А. М. Предыстория Санкт-Петербурга. 1703 год. — Нева, 2004. — ISBN 5-87516-044-6.
- ↑ Милютенко Н. «Гардская» версия происхождения Рагнара Кожаные Штаны (Сага о Скъёльдунгах) [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.).
- ↑ а б Глава 16. Норманны и восточные славяне. VIII — середина IX вв. [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.) // Бегунов Ю. К. История Руси: в 5 томах. — Политехника, 2007. — Т. 1.
- ↑ Моррис У., Леннрут Л. Мед поэзии / в пер. Чесноковой Т.. — Терра, 1998. — ISBN 5-300-01697-7. (рос.)
- ↑ Пчелов Е. В. Рюриковичи. Тысяча лет одного рода. — ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — ISBN 5-224-03160-5. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Книга Третя (Gesta Danorum).(англ.)
|
Це незавершена стаття про особу Швеції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |