Гаральд Боєзуб
| Гаральд Гільдетанд (Боєзуб) дан. Harald Hildetand | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Грьорік Сіяч Перснів | |
| Спадкоємець: | Сігурд Перстень Сігфред I | |
| Народження: | невідомо | |
| Смерть: |
близько 770—775 рр. лен Естерґьотланд | |
| Рід: | Скельдунги | |
| Батько: | Грьорік Сіяч Перснів | |
| Мати: | Ауд Багата | |
| Діти: |
Eysteinn Belid, Аса Гаральдсдоттір і Solgi Haraldssond[1]  | |
Гаральд Боєзуб (давньосканд. Haraldr Hilditönn, дан. Harald Hildetand, англ. Harald Wartooth та Harold Hiltertooth; українські варіанти — Бойовий Зуб, Ікло Битви) — легендарний конунг Данії, Швеції та Норвегії, який жив у VIII столітті та належав до роду Скьйольдунгів. Згідно з «Хроніками Лайре[da], Боєзуб розширив свої володіння до Середземномор'я.
Саксон Граматик у своїх «Діяннях данів» наводить два варіанти походження прізвиська Гаральда. Згідно з першою версією, Гаральд втратив два зуби в битві з володарем Сконе, але за деякий час чудовим чином зуби в нього виросли знову. Згідно з другою версією, в Гаральда сильно виступали вперед зуби[2].
Також Боєзуб або Ікло Битви (від давньосканд. hilditönn)[3] могло значити Хоробрий, Герой війни.
Батьками Гаральда вважаються Грьорік Сіяч Перснів та Ауд Багата[4][5]. Після загибелі чоловіка від рук Івара Широкі Обійми (батько Ауд та дід Гаральда) Ауд з сином вирушила на острів Готланд, а по тому — в Гардарікі[6], де близько 710 року вийшла заміж за місцевого конунга Радбарта[7] з роду Інглінгів. Від цього шлюбу народився син — Рандвер, майбутній конунг гардарікі (деякі дослідники приписують Рандверові заснування Альдейгьюборга (Стара Ладога)[8]).
753 року Рандвер відіслав свого брата Гаральда (надавши йому військо) в Данію для відвоювання батьківського престолу. У результаті Гаральд став данським королем[8].
Вже в старості Гаральд загинув у міжусобній війні зі своїм племінником (сином брата Рандвера), шведським конунгом Уппсали Сігурдом Перснем (давньосканд. Sigurðr Hringr), у легендарній битві при Броваллі (дан. Battle of Brávellir), в Естергьотланді[9]. Цю подію точно відносять до 770–775 рр.[10].
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ Andersson I. Skånes historia: till Saxo och Skånelagen (датск.). — Stockholm: Norstedts, 1947. — С. 212.
- ↑ Ермолаев Т. Прозвища в исландских сагах [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Родовой перечень от Альва Старого (рос.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. О Форньоте и его роде (Frá Fornjóti ok hans ættmönnum).
- ↑ Nerman B. Det svenska rikets uppkomst (датск.). — 1925. — С. 231.
- ↑ Шарымов А. Раздел 1. Из допетровской истории Озерного края: VI. Жизнь варягов-русов; «эпоха Рюрика» и начало Древней Руси [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.) // Шарымов А. М. Предыстория Санкт-Петербурга. 1703 год. — Нева, 2004. — ISBN 5-87516-044-6.
- ↑ Милютенко Н. «Гардская» версия происхождения Рагнара Кожаные Штаны (Сага о Скъёльдунгах) [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.).
- ↑ а б Глава 16. Норманны и восточные славяне. VIII — середина IX вв. [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.) // Бегунов Ю. К. История Руси: в 5 томах. — Политехника, 2007. — Т. 1.
- ↑ Моррис У., Леннрут Л. Мед поэзии / в пер. Чесноковой Т.. — Терра, 1998. — ISBN 5-300-01697-7. (рос.)
- ↑ Пчелов Е. В. Рюриковичи. Тысяча лет одного рода. — ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — ISBN 5-224-03160-5. (рос.)
- Книга Третя (Gesta Danorum).(англ.)
|
Це незавершена стаття про особу Швеції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
_from_Die_Helden_und_G%C3%B6tter_des_Nordens,_oder_Das_Buch_der_sagen.jpg)
