Галябарда Степан Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степан Петрович Галябарда
Стратій, Галябарда.JPG
Народився 2 грудня 1951(1951-12-02) (67 років)
с. Суходіл, Гусятинський район Тернопільська область, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність поет
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Мова творів українська
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Commons-logo.svg Степан Петрович Галябарда у Вікісховищі?

Степа́н Петро́вич Галяба́рда (нар. 2 грудня 1951, с. Суходіл Гусятинського району Тернопільської області) — український поет, заслужений діяч мистецтв України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Степан Петрович Галябарда народився 2 грудня 1951 року в селі Суходіл Гусятинського району.

Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету в 1973 році.

Працював у редакції Чортківської районної газети (1973), був на громадській роботі у Тернополі й Києві.

Від 1984 — в системі Держтелерадіо: відповідальний секретар дирекції телебачення, головний редактор молодіжних радіопрограм, заступик директора телевізійного творчого об’єднання «Молодість», головний редактор радіостанції «Молода гвардія», директор радіостанції «Промінь» (від 1994). Директор першої в Україні незалежної комерційної радіостанції «Радіо Рокс» у Києві.

Творчість[ред. | ред. код]

На творчому вечорі Ігоря Стратія (20.11.2012)

У 1991 році вийшла у світ перша його збірка поезій «Не поверну човен», яка складається з двох розділів «Біль України» і «Не поверну човен». У збірку увійшло багато віршів, які Степан Галябарда присвятив рідному краю, його краєвидам, своїм землякам.

У 1997 році в тернопільському видавництві «Збруч» вийшла друга збірка поезій «Догорає калина».

Співпрацює з композиторами Олегом Слободенком, Остапом Гавришем, Павлом Зібровим, Степаном Гігою, Олегом Марцинківським, Олександром Злотником та іншими.

Його пісні є в репертуарах Василя Зінкевича, Алли Кудлай, Павла Зіброва, Лілії Сандулеси, Іво Бобула, Олександра Тищенка, Олегом Марцинківським та інших співаків.

У Тернополі в ПК «Березіль» у 1997 та 2004 роках відбулися творчі вечори-бенефіси поета-пісняра.

Доробок[ред. | ред. код]

Автор текстів понад 200 популярних пісень, музичної шоу-вистави «Я — Роксолана» (Івано-Франківський обласний музично-драматичний театр, 2001).

Поетичні збірки[ред. | ред. код]

  • Не поверну човен (1991)
  • На Україну повернусь (1994)
  • Я чекаю тебе (1996)
  • Догорає калина (1997)
  • Пісні райського саду (2001)

Аудіоальбоми[ред. | ред. код]

  • Не поверну човен
  • На Україну повернусь
  • Я люблю тільки Вас
  • Пісні С. Галябарди
  • Два келихи вина
  • Яворина
  • компакт-диск «Яворина»

Популярні пісні[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

Зірка Степана Галябарди на Алеї зірок в Тернополі, осінь 2013

У книзі Сергія Жадана «Депеш Мод» Степан Галябарда згадується як «хор монгольських міліціонерів». Там його ім'я є множиною.

Ім'я поета-пісняра Степана Галябарди занесено на «Алеях зірок»

  • на Театральній площі в Чернівцях,
  • на вулиці Гетьмана Сагайдачного в Тернополі.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • «Заслужений діяч мистецтв України»,
  • орден «За заслуги» ІІІ ступення.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]