Ганс Міров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Міров
нім. Hans Mirow
Народився30 серпня 1895(1895-08-30)
Гамбург-Вандсбек
Помер9 червня 1986(1986-06-09) (90 років)
Бремен, ФРН
Країна Німеччина
Діяльністьморяк
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Контр-адмірал
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Срібний Іспанський хрест
Срібний Іспанський хрест
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Ганс Міров (нім. Hans Mirow; 30 серпня 1895, Гамбург9 червня 1986, Бремен) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне (1 лютого 1943).

Біографія

[ред. | ред. код]

1 квітня 1914 року вступив на флот. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Вітнета» і на навчальних курсах (1917). Учасник Першої світової війни. З вересня 1917 по березень 1918 року пройшов підготовку офіцера підводного флоту. З березня 1918 року — вахтовий офіцер на підводному човні U-43.

Після демобілізації армії залишений на флоті, служив в частинах берегової охорони. З 1 жовтня 1921 року — вахтовий офіцер на крейсері «Гамбург», з 23 вересня 1923 року — ад'ютант військово-морського відділу зв'язку у Вільгельмсгафені. З 30 березня 1926 року —командир навчального артилерійської човна «Гай», з 3 жовтня 1927 року — командир роти корабельної кадрованої дивізії «Остзе». З 6 листопада 1929 року — навігаційний офіцер на крейсері «Карлсруе». У травні 1931 року переведений у військово-морське училище в Мюрвіку і 14 вересня 1933 року приступив до виконання обов'язків інструктора і начальника курсу. З 20 вересня 1933 року — радник Відділу морської оборони ОКМ, з 26 серпня 1936 року — 1-й офіцер крейсера «Лейпциг».

29 листопада 1938 року знову переведений в ОКМ, де очолив групу військово-морських аташе. З 29 серпня 1940 року — командир легкого крейсера «Емден». 23 липня 1942 року призначений начальником штабу контрольної інспекції «Африка», зі штаб-квартирою в Касабланці, і начальником військово-морської контрольної комісії. Займався питаннями французького флоту, підконтрольного уряду Віші. З 10 грудня 1942 року — офіцер зв'язку ВМФ в Тулоні. З 1 лютого 1943 року — начальник Командного відділу Командного управління ОКМ. 4 лютого 1944 року був направлений у Францію, де прийняв посаду начальника берегових укріплень на Луарі, зі штаб-квартирою на найважливішій військово-морській базі у Франції — в Сен-Назері. 11 травня 1945 року взятий в полон союзниками. 9 липня 1948 року звільнений.

У 1955-65 роках — федеральний представник морської служби в Бремергафені і Емдені.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання

[ред. | ред. код]