Ганс Шпет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Шпет
нім. Hans Speth
Bundesarchiv Bild 101I-088-3724-06A, Russland, Generale vor Holzhaus.jpg
Ганс-Людвіг Шпехт — крайній праворуч.
Народився 7 жовтня 1897(1897-10-07)
Роккенберг, Веттерау, Дармштадт, Гессен, Німеччина
Помер 30 квітня 1985(1985-04-30) (87 років)
Мюнхен, ФРН
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна
Військове звання WMacht H OF8 GenWaGtg h 1935-1945.svg Генерал артилерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Орден військових заслуг (Іспанія)
Командор ордена Скандерберга (Албанія)
Орден Михайла Хороброго
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «Хрестовий похід проти комунізму»
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Кавалер Срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кримський щит

Ганс-Людвіг Шпет (нім. Hans-Ludwig Speth; 7 жовтня 1897, Роккенберг30 квітня 1985, Гаутінг) — німецький штабний офіцер, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1 липня 1915 року служив фанен-юнкером в 47-му (2-му Кургессенському) полку польової артилерії Прусської армії. 1 липня 1916 року спрямований в 17-й Лотаринзький полк піхотної артилерії. Після закінчення Першої світової війни продовжив службу в рейхсвері, в 1924 році був ад'ютантом 6-го прусського артилерійського полку. З 1 серпня 1936 року викладав в Прусській військової академії сухопутних військ.

До початку Другої світової війни за станом на 1 вересня 1939 оберст-лейтенант Шпет був першим офіцером генерального штабу 27-го армійського корпусу. 30 вересня 1940 року відправлений до Генерального штабу німецької військової місії в Румунії. Був начальником генерального штабу 54-го армійського корпусу з 1 квітня по 1 червня 1941 року. Шпет брав участь в боях під Ленінградом і в Криму. З 23 листопада 1942 по 1 грудня 1943 року — начальник Генерального штабу 18-ї армії вермахту. Обіймав посаду командира 28-ї єгерської дивізії з січня до 28 квітня 1944 року. З 1 червня 1944 року і до кінця Другої світової війни керував військовою академією.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres. — Berlin: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, 1924.
  • Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. — Friedberg: Podzun-Pallas, 2000. — ISBN 978-3-7909-0284-6.
  • Veit Scherzer. Die Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. — Ranis/Jena: Scherzers Militaer-Verlag, 2007. — ISBN 978-3-938845-17-2.