Гелена Мнішек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гелена Мнішек
пол. Helena Mniszek
Народилася 24 травня 1878(1878-05-24)[1][2]
Курчиця, Новоград-Волинський район, СРСР
Померла 18 березня 1943(1943-03-18)[3][1][2] (64 роки)
Сабне, Ґміна Сабне, Соколівський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща[3]
Країна  Російська імперія
 Республіка Польща
Діяльність письменниця
Мова творів польська
Жанр проза
Magnum opus The Leperd
Рід House of Mniszek-Tchorznickid

CMNS: Гелена Мнішек у Вікісховищі

Гелена Мнішек (справжнє прізвище Мнішек-Тхожницька, у першому шлюбі Хижинська, у другому — Равич-Радомиська, пол. Helena Mniszek; нар. 24 травня 1878, Курчиця, Волинська губернія, Російська імперія (нині село в Новоград-Волинському районі Житомирської області — 18 березня 1943, Сабне (нині Мазовецьке воєводство Польщі) — польська письменниця.

Книга Мнішек «Прокажена» (1909) була дуже популярною не тільки в Польщі, але й за кордоном. Її тричі екранізовано — 1926, 1936 і 1976 рр. У 1999—2000 рр. за книгою знято багатосерійний польський телесеріал. В 1937 році було знято фільм за її книгою «Майорат Міхоровський», а в 1938 році — «Геєнна».

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1878 року в маєтку батьків на українській Волині. Отримала домашнє виховання. Вільно володіла чотирма іноземними мовами. В юності з батьком і молодшою сестрою Юзефою багато подорожувала Україною.

У 19 років Гелена Мнішек вступила в шлюб і переїхала до Литви. 1903 року овдовіла і з двома дітьми повернула до батьківського маєтку. У 1909 році за фінансової підтримки батька вона опублікувала перші два томи «Прокаженої», тепло прийняті літературною критикою. Рукопис книги рецензував Болеслав Прус.

1910 року Гелена Мнішек одружилася і народила сестер-близнят. Займалася громадською діяльністю — вела роботу в дитячих будинках, школах для дівчаток. Пізніше родина переїхала до купленого маєтку під Плоцьком, де письменниця з доньками прожила до 1939 року, коли її будинок і майно були конфісковані німецькою окупаційною армією. У 1931 році вдруге овдовіла.

Письменниця знову повернулася в рідні місця, де залишалася до самої смерті, продовжуючи писати.

Померла Гелена Мнішек у 1943 році.

1951 року в Польській народній республіці всі твори Мнішек були заборонені цензурою і вилучені з бібліотек.

Творчість[ред. | ред. код]

Гелена Мнішек — авторка популярних романів і повістей про світське життя аристократичного суспільства Польщі та Литви. Вже за життя письменниці кілька її творів екранізовано.

Вибрана бібліографія[ред. | ред. код]

Гелена Мнішек, 1909.
  • Прокажена, Краків, 1909; (до 1938 р. вийшло близько 16 видань)
  • Майорат Михоровський, Київ, 1910
  • Шумящие перья, Київ, 1911
  • Панич, т. 1-2, Київ, 1912
  • Князья бора, Київ, 1912
  • Prymicja (новела), Київ, 1912
  • Геенна, Київ, 1914
  • Czciciele szatana, Варшава, 1918
  • Verte — 1912/1920, Познань, 1921 (5 видань до 1927 року)
  • Pluton i Persefona. Baśń fantastyczna na tle mitologicznym, Варшава, 1919
  • Pustelnik, Познань, 1919
  • Prawa ludzi, Люблін, 1922
  • Sfinks, Варшава, 1922
  • Królowa Gizella, Познань, 1925
  • Dziedzictwo, Познань, 1927
  • Z ziemi łez i krwi, 1927
  • Kwiat magnolii, Познань, 1928
  • Powojenni, Познань, 1929
  • Magnesy serc, Варшава, 1930
  • Smak miłości, 1938/1939
  • Słońce , 1993

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. а б Freebase Data DumpsGoogle.