Гельвела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гельвела
Helvella crispa
Helvella crispa
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Пецицоміцети (Pezizomycetes)
Ряд: Пецицеві (Pezizales)
Родина: Гельвелові (Helvellaceae)
Рід: Гельвела (Helvella)
Посилання
Вікісховище: Helvella
EOL: 16394
NCBI: 44624
MB: 2275
IF: 2275

Гельвела (Helvella) — рід грибів родини гельвелові (Helvellaceae).

Будова

[ред. | ред. код]

Плодові тіла до 10 см висотою. Шапинка спочатку дископодібна, пізніше розділена на лопасті — двома або чотирма; з гладкою поверхнею, з вільними або прирослими краями, сірувато-бура, коричнева. Ніжка циліндрична або знизу злегка розширена, борозноподібна, гладка, трубчата, білувата, порожниста. Спори одноклітинні, еліпсоїдальні, гладкі, розташовані в один ряд.

Станом на 2016 рік, згідно даних сайту Index Fungorum, рід містить 105 видів.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Гриби цього роду розвиваються літом і восени на ґрунті, у лісах і на галявинах посеред трав'яного настилу. В Україні відомо 8 видів, які ростуть переважно в Поліссі і Лісостепу. Найбільш розповсюджена гельвела кучерява (Helvella crispa).

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Представники роду неїстівні через жорстку консистенцію та наявність у деяких видів токсинів, що викликають шлункові розлади.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Korf RP. (2008). Nomenclatural notes. 12. Untangling hedwig's Octospora villosa: Helvella fibrosa comb. nov. Mycotaxon. 103: 307—12.
  2. Filippa M, Baiano G (1999). Helvella juniperi sp. nov. new species collected on the Tyrrhenian coast. Rivista di Micologia (італ.). 42 (2): 99—118.
  3. Asef, M.R. (2013) The genus Helvella in Iran. Mycologia Iranica. 1(1). 9-13
  4. Landvik, Sara; Kristiansen, Roy; Schumacher, Trond (1999). Pindara: a miniature Helvella. Mycologia. 91 (2): 278—85. doi:10.2307/3761373. JSTOR 3761373.
  5. Cao JZ, Liu B (1990). A new species of Helvella from China. Mycologia. 82 (5): 642—43. doi:10.2307/3760054.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Костіков, І. Ю.; Джаган, В. В.; Демченко, Е. М.; Бойко, О. А.; Бойко, В. Р.; Романенко, П. О. (2006). У І. Ю., Костіков; В. В., Джаган. Ботаніка. Водорості та гриби. (вид. 2). Київ: «Арістей». с. 342. ISBN 966-8458-67-2.
  • Смицкая М. Ф. Флора грибов Украины. Оперкулятные дискомицеты / М. Ф. Смицкая. — К. : Наукова думка, 1980. — 224 с.