Геннадій Малянов
| Геннадій Малянов |
|---|
Геннадій Малянов — детектив із циклу науково-фантастичних / технотрилерів канадського письменника Карла Шредера, дія яких відбувається у недалекому майбутньому.[1] Як правило, Малянов працює позаштатним інспектором з ядерної зброї, розслідуючи різні випадки загроз, пов'язаних з радіоактивними матеріалами.
Малянов — «патологічно сором'язливий український інспектор із озброєнь та антиДжеймс Бонд»,[1] «ні лихий, ні сміливий, не вбивця, не маніпулятор і навіть особливо спритний».[2] У контексті технічного прогресу він не є ні оптимістом, ні апокаліпічним песимістом. Не дивлячись на зміни у сусрільстві та світі, Малянов наполегливо працює, щоб навести порядок, таким чином працюючи на світовий прогрес. Як сказав Шредер: «Розстріл радіоактивних верблюдів у пустелі Гобі[nb 1] є однією з цін, яку потрібно заплатити за наше промислове минуле, і хтось має її сплатити. Геннадій представляє ту сторону технологічного прогресу, яку ми в Науці так рідко визнаємо: він збирач сміття»[3] або своєрідний «світовий двірник»[2].
Геннадій Малянов — улюбленець письменника.[2] У 2019 році Шредер написав у Twitter, що сподівається зібрати всі історії Малянова в одній книзі.[4]
- «Дракон з Прип'яті», 1999
Антологія Tesseracts 8, Tesseract Books, 1999.)
Геннадій Малянов потрапляє в Чорнобильську зону відчуження, щоб розслідувати погрозу здирника прорвати укриття «саркофагу» та скинути радіоактивні відходи в річку Прип'ять . Крім того, в цьому районі ходять чутки про появу дракона .[5]
- «Олександрівська дорога», 2005
Двигун відкликання
Пошук Геннадія Малянова зниклого вкраденого урану приводить до двох викрадених радянських ядерних бомб[5], захованих під покинутими нафтовими вишками в Азербайджані. Номінація на премію «Аврора» за найкращий короткометражний роман у 2006 році[6].
- «To Hie from Far Cilenia», 2008
МЕТАтрополіс: Світанок нецивілізації
Геннадій Малянов відстежує частину вкраденого плутонію для контрабанди та виявляє, що незаконні угоди здійснюються у віртуальних державах . Дія розгортається в недалекому майбутньому з передовими розробками у сфері віртуальної реальності та інформаційних мереж.[7]
- «Деоданд», 2010
Спочатку опубліковано в METAtropolis: Cascadia
У повісті «Деоданд» — це штучний інтелект (ШІ), який представляє якусь систему природи: озеро, зграю вовків тощо. Таким чином, deodands намагаються оптимізувати інтереси систем, які вони представляють.[8] Геннадій Малянов стикається з ними під час тимчасового виступу після подій з історії Cilenia: компанія з робототехніки наймає його, щоб він з'ясував, чому їхній ШІ поводиться неправильно.
- «Привид Лайки», 2010
Engineering Infinity, під редакцією Джонатана Страхана, грудень 2010 р.[9][10][11]
Пол Кінкейд у своєму огляді антологій «Найкраще за рік» 2012 року назвав його одним із найкращих оповідань у рецензованих збірках. Він вважає це відображенням зростаючого песимізму в науковій фантастиці: [Мальянов] «виявляє, що єдині люди, готові здійснити мрію про політ в інші світи, — це застарілі залишки колишнього Радянського Союзу».[12] Шредер не погоджується з судженням Кінкейда: у ширшому контексті оповідань дії Малянова не вичерпуються, а він лише намагається впливати на недоліки у суспілтстві.[3]
У назві згадується Лайка — радянська собака-космонавт.
- «Хелдю», 2014
Reach for Infinity, під редакцією Джонатана Страхана, травень 2014 року.[13]
Ахілл Марсо будує в Сибіру сонячні висхідні вежі, які виробляють електроенергію, одночасно збираючи CO2 з повітря, таким чином нібито допомагаючи боротися з глобальним потеплінням, одночасно одержуючи прибуток. Однак Малянов помічає екологічну катастрофу в цьому районі. За допомогою союзника, який є сестрою Ахілла та інспектором зі зброї ООН, зловісний задум припиняється в насиченій гостросюжетною історії.[14]
Шредер описує «Хельдю» як «мій найпесимістичніший твір про Геннадія Малянова».[15]
- ↑ а б «Why Science Fiction Likes To Look 50 Years Into The Future», by Ria Misra, Gizmodo, June 11, 2014
- ↑ а б в «B55 Mini Interviews with Victoria Sandbrook, Robert J. Sawyer, Flourish Klink & Karl Schroeder» [Архівовано 2021-10-17 у Wayback Machine.], The Boskone Blog, January 6, 2018
- ↑ а б «Gennady Malianov», at Shroeder's blog
- ↑ A Feb. 1 2019 Karl Schroeder tweet
- ↑ а б The Engine of Recall by Karl Schroeder, a review by Ernest Lilley
- ↑ 2006 Aurora Awards. sfadb.com.
- ↑ «21st Century Science Fiction edited by David G. Hartwell and Patrick Nielsen Hayden (book review).»
- ↑ «YOUTUBE TALK ON DEODANDS», at Karl Schroeder blog
- ↑ Tilton, Lois (7 грудня 2010). Lois Tilton reviews Short Fiction, early December. Locus. Процитовано 6 січня 2015.
- ↑ Seel, Nigel (11 квітня 2011). Book Review: Engineering Infinity (ed) Jonathan Strahan. ScienceFiction.com. Процитовано 6 січня 2015.
- ↑ Waters, Robert E. (8 березня 2011). Engineering Infinity, edited by Jonathan Strahan. Tangent. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 6 січня 2015.
- ↑ «The Widening Gyre: 2012 Best of the Year Anthologies», by Paul Kincaid, Los Angeles Review of Books, September 3, 2012
- ↑ Alexander, Niall (12 червня 2014). Step into the Stars: Reach for Infinity, ed. Jonathan Strahan. Tor.com. Процитовано 13 грудня 2015.
- ↑ «Lois Tilton reviews Short Fiction, late June», Locus Magazine
- ↑ «Loosed Upon the World», at Shroeder's blog
- Gennady Malianov series listing at the Internet Speculative Fiction Database
- Laika's Ghost, a reprint in Clarkesworld
