Чорнобильська зона відчуження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта радіоактивного забруднення ізотопом цезію-137:
   Закриті зони (понад 40 Кі/км²)
   Зони постійного контролю 15-40 Кі/км²
   Зони періодичного контролю 5-15 Кі/км²
   Неназвані зони 1-15 Кі/км²

Зо́на відчу́ження — заборонена для вільного доступу територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Зона встановлена у 1986, після евакуації населення із 30-кілометрової зони навколо станції.


Кваліфікація зони[ред.ред. код]

Чорнобильська зона включає північ Іванківського району Київської області, де розташовані безпосередньо електростанція, міста Чорнобиль та Прип'ять, північ Поліського району Київської області (у тому числі смт. Поліське та смт. Вільча), а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю.

Державне управління[ред.ред. код]

Територією керує Державне агентство України з управління зоною відчуження, що входить до складу Міністерства надзвичайних ситуацій України.

Сутність зони[ред.ред. код]

Функціональне призначення зони відчуження полягає в контролюванні поширення радіоактивних речовин і в контролі стану природних систем і техногенних об'єктів.

Створення спеціального заказника[ред.ред. код]

13 серпня 2007 року тодішній Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про створення на території площею 48 870 гектарів у межах зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (Київська область) загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення — «Чорнобильський спеціальний».[1][2]

Панорами зони[ред.ред. код]

Панорама нинішньої зони відчудження
Панорама спорудження нового накриття над 4-м блоком
Панорама АЕС після катастрофи

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]