Геракл (син Александра Македонського)
| Геракл | |
|---|---|
| дав.-гр. Ἡρακλῆς | |
| Народився |
327 до н. е. Бактрія |
| Помер |
309 до н. е. Стародавня Македонія |
| Батько | Александр Македонський |
| Мати | Барсіна |
| Брати, сестри | Александр IV Македонський |
Геракл (дав.-гр. Ἡρακλῆς ; 327 — 309 до н. е.) — син македонського царя Александра Македонського від його наложниці Барсіни.
Біографія[ред. | ред. код]
Мати Геракла, Барсіна, походила зі знатного перського роду[1], її батько та дід Геракла, Артабаз, правив сатрапією в Малій Азії. Її видали заміж за грека Ментора, що став командувачем перськими військами на Заході, а після його смерті вона повторно вийшла заміж за його брата Мемнона. Коли 334 року до н. е. Александр Великий вторгся в Азію, Мемнон воював проти нього, і з побоювань, що він може перейти на бік македонського царя, перський цар Дарій III закликав Барсіну до свого двору, де й утримував її аж до втечі.
333 року до н. е. Мемнон помер, того ж року відбулася битва при Іссі, де Дарій III зазнав повної поразки та втік. Весь його двір, включаючи Барсіну, був захоплений у Дамаску як бойовий трофей, після чого Александр узяв Барсіну в наложниці. 327 року до н. е. у віці 36 років вона народила сина Геракла — першу дитину Александра. Після одруження Александра на бактрійській князівні Роксані мати відвезла Геракла в Пергам, де вони тихо жили аж до смерті Александра Великого в 323 до н. е.
Про незаконного сина Александра Великого згадали під час пошуків нового царя, який мав бути сином царського роду чоловічої статі. Юстин писав, що командир фаланги Мелеагр запропонував вибирати: "… якщо вони [полководці] бажають хлопчика, тобто в Пергамі син Александра від Барсини, на ім'я Геракл, або, якщо вони віддадуть перевагу чоловікові, є в таборі Аррідей, брат Александра.[2] " Пропозиція про Гераклі не минуло, і Барсіна з сином продовжували жити в Пергамі до 309 року до н. е.. На той час, коли Гераклові йшов 18-й рік, не залишилося в живих жодного іншого спадкоємця трону по чоловічій лінії.
До цього часу Македонія порядком втомилася від нескінченних воєн діадохів, і діадох Поліперхон намірився покласти їм край. Зібравши армію 20 000 піхоти та тисячу кінноти, він вирішив номінально поставити на чолі її законного спадкоємця Александра Геракла і захопити всю територію Македонії. Коли ця армія підійшла до кордонів Македонії, де правив на той час Кассандр, не наважувався іменувати себе царем, сторони вступили в переговори, під час яких Кассандр пообіцяв Поліперхону взяти його на Пелопоннесі в обмін на життя спадкоємця македонського трону. Поліперхон прийняв ці умови, і в 309 до н. е.. за його розпорядженням після розкішного бенкету Геракла і Барсіну задушили[3]. Таким чином була знищена Македонська царська династія, що керувала Македонією понад чотириста років.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Barsine (1) [Архівовано 2022-11-07 у Wayback Machine.] на сайте Articles on ancient history(англ.)
- ↑ Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога (книга XIII, глава 2).
- ↑ Діодор Сицилійський. Історична бібліотека (книга XX, глави 20—28).
Література[ред. | ред. код]
- Геракл (син Александра Македонського). (у Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.)(англ.)
|
