Роксана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роксана
Alexander The Greate and Roxane by Rotari 1756.jpg
Народилася 347 до н. е.
Бактрія
Померла 310 до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавня Македонія
Діяльність консорт-королева
Титул Принцеса
Батько Оксіарт[d]
У шлюбі з Александр Македонський
Діти Александр IV Македонський

Роксана (авест. Raoxšna, перс. رخشانه‎ — сяюча; дав.-гр. Ῥωξάνη, лат. Roxana, близько 342 — 309 до н. е.) — бактрійська княжна, дружина Александра Македонського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в Бактрії (східна частина Перської імперії, сучасна територія Афганістану) і була дочкою місцевого вельможі Оксіарта (Ваксувадарва), який при наближенні Александра Великого відправив дружин і дітей у неприступну фортецю, іменовану Скелею Согдіани. Проте під натиском македонян фортеця здалася в 327 до н. е., і всі її мешканці, включаючи дружин і дітей Оксіарта, виявилися бранцями Александра. Грецький письменник Арріан так розповідає про долю однієї з полонянок:

«Одну з цих дочок звали Роксана. Вона була дівчиною на виданні, і ті, хто брав участь у поході, повторювали, що вона була найвродливіша з жінок, яких вони бачили в Азії, виключаючи одну тільки дружину Дарія. Александр закохався в неї з першого погляду, але, хоча вона й була полонянкою, відмовився через пристрасний потяг до неї взяти її силою, і опустився до одруження на ній.»[1]

Спираючись на це свідчення, історики оцінюють вік Роксани у 14-16 років. Її точно зобразив на своїй картині Аетіон, який був присутній на весіллі Роксани з Олександром Македонським (втім ця картина не збереглася, тому зовнішність Роксани відома лише за описом з цієї картини наступних істориків та мистецтвознавців). Квінт Курцій Руф пише, що Александр помітив Роксану на розкішному бенкеті, куди її привів батько разом з 30 іншими знатними дівчатами для розваги царя. Пошт царя висловлював приховане невдоволення:

«… цар Азії і Європи взяв собі за дружину дівчину, яку привели для розваги на бенкеті, з тим, щоб від неї народився той, хто буде керувати переможцями»[2].

Однак крім палкого захоплення шлюб з Роксаною був продуманим політичним кроком Александра. Плутарх коментує:

«І його шлюб з Роксаною, красивою і квітучою дівчиною, в яку він одного разу закохався, побачивши її в хороводі на бенкеті, як усім здавалося, цілком відповідав його задумам, бо шлюб цей зблизив Александра з варварами, і вони перейнялися до нього довірою і гаряче полюбили його за те, що він проявив найбільшу стриманість і не захотів незаконно оволодіти навіть тією єдиною жінкою, яка підкорила його.»

Роксана супроводжувала Александра в його поході в Індію і під час повернення у Вавилон (326 -324 до н. е.). Згідно з пізніми свідченнями, під час індійського походу помер новонароджений син Роксани і Александра[3]. Після повернення з походу романтичні почуття Александра до бактрійської княжни, можливо, ослабли, і він одружився зі Статірою, дочкою перського царя Дарія III, і ще однією персіянкою царської крові.

У 323 до н. е. Александр раптово помер, залишивши Роксану вагітною, а через місяць після його смерті вона народила сина, назвавши його Александром. Залишившись без єдиного захисника, юна бактрійка і немовля Александр опинилися в центрі політичних інтриг імперії, що вже розпадалася. Бактрійська принцеса не відрізнялася лагідною вдачею, зі схвалення регента Пердікки вона вбила Статіру. За словами Плутарха: «До крайності ревнива і пристрасно ненавидячи Статіру, вона за допомогою підробленого листа заманила її та її сестру до себе, обох вбила, кинула трупи у колодязь і засипала землею».

Після загибелі Пердікки Роксана з сином жили в македонському місті Амфіполісі під опікою Антипатра. Після його смерті, мабуть, посварившись з Еврідікою, дружиною номінального македонського царя Філіппа Аррідея, в 318 до н. е. вони перебралися в Епір під заступництво матері Александра Великого, Олімпіади, і разом з нею увійшли в Македонію на чолі війська. Македоняни обожнювали Александра Великого. Побачивши його мати, сина-спадкоємця і дружину, вони вручили їм, а вірніше Олімпіаді, владу над Македонією, якою та не змогла розпорядитися. Менше ніж через рік син Антипатра Кассандр Македонський взяв в облогу Олімпіаду в Підні, при ній у фортеці перебувала і Роксана з сином. У 316 до н. е. Олімпіаду стратив діадох Кассандр, а Роксану з сином замкнули в фортеці Амфіполя, позбавивши царських привілеїв.

Син Роксани підростав і міг незабаром претендувати на престол, користуючись славою батька та підтримкою впливових ворогів Кассандра. За його наказом 14-річний хлопчик, одночасно номінальний македонський цар Александр IV, і його мати Роксана таємно вбиті в 309 до н. е.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Арріан, «Анабасис Александра», 4.19
  2. Квінт Курцій Руф, 8,4
  3. Metz Epitome, 70. Манускрипт X века, содержит сведения, неизвестные из других источников. Судя по стилю восходит к источникам IV—V вв. Из историков только Berve (1926) принимает историю о смерти новорожденного сына Александра.

Джерела[ред. | ред. код]