Герберт Густав Шмальц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герберт Густав Шмальц
англ. Herbert Gustave Schmalz
Народився 1 червня 1856(1856-06-01)[1]
Лондон, Сполучене Королівство[2]
Помер 24 листопада 1935(1935-11-24)[1] (79 років)
Лондон, Велика Британія
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність художник
Alma mater Королівський коледж мистецтв
Знання мов англійська
Напрямок прерафаеліти

Герберт Густав Шмальц (англ. Herbert Gustave Schmalz; 1 червня 1856, Ньюкасл - 24 листопада 1935, Лондон) - британський художник-прерафаеліт.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Англії в сім'ї німецького консула Гюстава Шмальца та його англійської дружини Маргарет Кармайкл; старшої дочки художника Джеймса Вілсона Кармайкла. Він здобув звичайну освіту в галузі живопису, спочатку в Художній школі Південного Кенсінгтона, а потім у Королівській академії мистецтв, де навчався у Френка Діксі, Стенхоупа Форбса та Артура Хакера. Він закінчив навчання в Антверпені в Королівській академії образотворчих мистецтв.

Після свого повернення до Лондона він зробив собі ім'я як історичний живописець, на чий стиль вплинули прерафаеліти та орієнталісти. У 1884 успішно виставив свою картину Надто пізно у Королівській академії. Після подорожі до Єрусалиму в 1890 написав серію картин на теми Нового Завіту, одна з найвідоміших - Повернення з Голгофи» (1891).

Після 1895 все частіше писав портрети. У 1900 провів велику особисту виставку під назвою «Мрія прекрасних жінок» у Товаристві красних мистецтв на Бонд-стріт.

Дружив з Вільямом Холманом Хантом, Вел Прінсепом та Фредеріком Лейтоном. У 1918, після поразки Німеччини в Першій світовій війні, прийняв дошлюбне прізвище своєї матері[3].

Вибрані картини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]