Гергард Штюдеманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гергард Штюдеманн
Народився 19 червня 1920(1920-06-19)
Ром, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер 6 грудня 1998(1998-12-06) (78 років)
Трір, Рейнланд-Пфальц, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Авіаційна планка штурмовика
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе

Гергард «Штуц» Штюдеманн (нім. Gerhard "Stutz" Stüdemann; 19 червня 1920, Ром6 грудня 1998, Трір) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, гауптман люфтваффе (1 грудня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

Після початку Другої світової війни у вересні 1939 року вступив добровольцем у люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища 12 лютого 1941 року зарахований в 2-у ескадрилью 77-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Учасник Балканської кампанії, а з червня 1941 року браву часть у Німецько-радянській війні. Влітку 1942 року відзначився у боях у районі Севастополя, а 29 вересня 1942 року здійснив свій 300-й бойовий виліт. З 16 квітня 1943 року — командир 1-ї ескадрильї навчальної групи своєї ескадри; в травні 1943 року його ескадрилья переформована в 7-у ескадрилью 151-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. З 14 липня 1943 року — командир 9-ї ескадрильї 77-ї ескадри, дислокованої в Харкові. 17 серпня 1943 року здійснив свій 500-й бойовий виліт. 20 квітня 1944 року, діючи в районі Лемберга, здійснив свій 800-й бойовий виліт. 20 лютого 1945 року очолив 3-ю групу своєї ескадри, якою командував до кінця війни. В квітні-травні 1945 року діяв у Богемії та Моравії.

Всього за час бойових дій здійснив 996 бойових вильотів і знищив 117 танків.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Patzwall K.D. Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.